Вантажити

Вантажити, -жу, -жиш, гл. Нагружать. Желех. Не годиться поганенький візок тяжким заліззям вантажити не видержить.

Сучасні словники

ВАНТАЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. 1. Наповнювати (віз, машину, вагон, судно і т. ін.) вантажем (у 1 знач.). — Ну, звісно! Не піду ж я сам орати або вантажити вози (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 25); Він камінь б'є, вантажить пароплави (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 134). 2. Складати, накладати вантаж (у 1 знач.) на віз, автомобіль, судно і т. ін. для перевезення. Козацтво серед ночі вантажило на мажі хліб, щоб везти на снідання оборонцям города (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 333); Вже добре видно гору кавунів — їх вантажать у величезну баржу (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 728).

Ілюстрації