Вантажити

Вантажити, -жу, -жиш, гл. Нагружать. Желех. Не годиться поганенький візок тяжким заліззям вантажити не видержить.

Сучасні словники

"Вантажити" жу, жиш, недок., перех.

1. Наповнювати (віз, машину, вагон, судно і т. ін.) вантажем (у 1 знач.). — Ну, звісно! Не піду ж я сам орати або вантажити вози (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 25); Він камінь б'є, вантажить пароплави (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 134).

2. Складати, накладати вантаж (у 1 знач.) на віз, автомобіль, судно і т. ін. для перевезення. Козацтво серед ночі вантажило на мажі хліб, щоб везти на снідання оборонцям города (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 333); Вже добре видно гору кавунів — їх вантажать у величезну баржу (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 728).

Ілюстрації

Джерела та література

1.Великий тлумачний словник сучасної української мови/Уклад і голова.[ ред. В.Т.Бусел]-К.:Ірпінь:ВТФ «Перун»,2001.-1400с.-C.1032.

2.Тлумачний словник української мови: Понад 12 500статей(близько 40 000 слів)/За ред.д-ра філологічних наук. Проф. В.С.Калашника.-Х.: Прапор.2005.-992с.-C 690.

3.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.)/Уклад. і голов. Ред. В.Т.Бусел.-К.:Ірпінь:ВТФ «Перун»,2005.-1728с.-C.1224.