Ремесниця

Ремесни́ця, -ці, ж. Ремесленница. Константиногр. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РЕМеСНИ́ЦЯ, і, жін. Жіночий рід до ремисник 1, 3. — Мені б якраз бути модисткою, ремисницею, — заговорила вона, зашпилюючи мені блузу на плечах, — ось дивіться, як я вам до ладу поправила (Леся Українка, III, 1952, 601); Ось фанерними листами Обшиває кают борти Загрубілими руками Ремисниця із Воркути (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 23).

Орфографічний словник української мови

ремесни́ця іменник жіночого роду, істота

Ілюстрації