Млинок

Млино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ млин. Млинко́м піти. Вертѣться, двигаясь. (Листочок) пішов млинком за вітром. Св. Л. 273. 2) Вѣялка. У кого є більше збіжа, той має до чищеня куплений млинок. Шух. І. 166. Ум. Млиночок.

Словник української мови .Сучасний Академічний словник.

1. Зменш. до млин. На річечці якійсь маленькій Стояв собі млинок, і в нім Мірошник жив (Євген Гребінка, I, 1957, 69). 2. Машинка, пристосування для розмелювання яких-небудь зерен. [Тьотя Сима:] Та невже у вас млинок є кав'ярний. Дайте, рідний, хоч на день, а то сил немає товкти [каву] в ступці (Іван Кочерга, II, 1956, 430). 3. Те саме, що віялка. У кого є більше збіжа [збіжжя], той має до чищення куплений млинок (Словник Грінченка); На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги, .. поспішав щосили опорошений від млинка економ (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 88). 4. Іграшка з пристроєм, який крутиться від вітру. Зверху на хлівці млинок поставив [Митько]. Повійне вітрець — млинок і почне лопотіти (Олесь Донченко, Пісня.., 1947, 37); * У порівняннях. Колеса з лотерейними білетами закрутились, як млинки (Леся Українка, III, 1952, 621); // у знач. присл. млинком. Дуже швидко. Юра танцював на одній нозі, диким вереском оглашаючи подвір'я, і крутився млинком (Юрій Смолич, II, 1958, 20).

Ілюстрації