Богиня

{{subst:Шаблон:Інститут суспільства}}

Богиня, -ні, ж. 1) Богиня. Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть. Котл. Ен. 2) Употребляется какъ названіе обожаемой. Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой як би ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині. Чуб. V. 250.

Сучасні словники

---

Боги́ня, жін. мн. -і; д. і м -і, мн. -я́м,-я́х;р. -і,мн. -нь; ор. –ею,мн. -ями;

Тлумачення:

Боги́ня 1) В античній міфології та деяких східних релігіях – божество жіночої статі. || Скульптурна фігура такого божества. 2) перен. Про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди. || Про кохану жінку.

Фонетичний запис: [богин´а]

Морфологічний запис: бог-ин-я

Словотворення: богиня → божественний

Синоніми:красуня, краля,красови́ця діал., гра́ція поет. заст..

Етимологія слова:

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації