Гурток
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Гурток, -тка, м. Ум. отъ гурт.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГУРТОК, тка, чол.
1. Зменш. до гурт 1. Коло крамниці гурток людей — гаряче обмірковують справу (Степан Васильченко, III, 1960, 325); Вона прилучилася до гуртка людей, які стояли біля відчиненого вікна (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 136); Гуртки чорних овець шукають воріт своїх, за ними діти куряву збивають... (Василь Стефаник, II, 1953, 40).
2. Організація осіб, об'єднаних для спільної діяльності, спільних запять і т. ін. [Милевський:] Зимою у нас був маленький драматичний гурток склався (Леся Українка, II, 1951, 73); — Тетяна стала на роботу, на заводі. Вступила в більшовицький гурток (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 176).
Орфографічний словник української мови
Гурто́к - іменник чоловічого роду
Українсько-російський словник
ГУРТОК
1) группа, кружок; группка
2) (организация лиц, объединившихся для совместных занятий) кружок