Відмінності між версіями «Щітчина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Щітчи́на, -ни, '''''ж. ''1) = '''Щітка. '''2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487. Категорія:Щі)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Щітчи́на, -ни, '''''ж. ''1) = '''Щітка. '''2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487.  
+
'''Щітчи́на, -ни, '''''ж. ''1) = '''Щітка. '''2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487.
 +
 
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 +
Щітчина, -ни, ж. 1) = щітка. 2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487.
 +
 
 +
 
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===
 +
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
 +
Дергавка, -ки, ж. = Дергальна щітка. Kolb. І. 69.
 +
 
 +
Дергальна щітка, -ки, ж. Щетка круглой формы съ желѣзными зубьями для предварительнаго расчесыванія пеньки. НВолын. у.
 +
Пензель, -зля, м.
 +
1) Кисть (у живописцевъ). Левиц. Пов. 217. Дістав палітру з красками і пензель. Кв.
 +
2) = Щітка, которой бѣлятъ стѣны. Черниг. у. Ум. Пензлик.
 +
 
 +
Чесальний, -а, -е. Служащій для чесанія. Чесальна щітка. Щетка для очистки пеньки. НВолын. у.
 +
Щітка, -ки, ж.
 +
1) Щетка. Щіткою чистятъ что-либо; щіткою изъ жесткой щетины начисто разглаживаютъ мички; родъ кисти изъ мочалы для мазанья стѣнъ глиной или мѣломъ также называется щіткою. Вас. 200. Чуб. VII. 410.Треба мазати хату, та десь діти щітку закинули. Харьк. у. О густо растущих растеніяхъ говорятъ: як щітка. Лісок, як щітка. Ном. № 14033. Зійшло, як щітка. Мир. ХРВ. 59.
 +
2) Раст. = Щіткан. Вх. Пч. II. 30.
 +
3) а) Родъ хороводной игры, въ которой поется пѣсня: Щітка маленька, де твоя ненька? На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала. Одна изъ играющихъ также называется щіткою. Маркев. 74. б) Также называется: щітка-гребінка. Родъ игры, въ которой просять дать щітку и гребінку. Грин. III. 110. Ум. Щіточка.
 +
 
 +
Щіточка, -ки, ж.
 +
1) Ум. отъ щітка.
 +
2) Кисточка, которой разрисовываютъ глиняную посуду. Шух. І. 264.
 +
3) мн. Раст. Dipsacus sylvestris. Вх. Пч. І. 10.
 +
Щітчина, -ни, ж.
 +
1) = Щітка.
 +
2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487.
 +
Щіть, -ти, ж.
 +
1) = Щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28.
 +
2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор.
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щітчина.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щітчина1.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Щі]]
 
[[Категорія:Щі]]

Поточна версія на 16:52, 2 грудня 2013

Щітчи́на, -ни, ж. 1) = Щітка. 2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487.


Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Щітчина, -ни, ж. 1) = щітка. 2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487.


Іноземні словники

Російсько-українські словники

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Дергавка, -ки, ж. = Дергальна щітка. Kolb. І. 69.

Дергальна щітка, -ки, ж. Щетка круглой формы съ желѣзными зубьями для предварительнаго расчесыванія пеньки. НВолын. у. Пензель, -зля, м. 1) Кисть (у живописцевъ). Левиц. Пов. 217. Дістав палітру з красками і пензель. Кв. 2) = Щітка, которой бѣлятъ стѣны. Черниг. у. Ум. Пензлик.

Чесальний, -а, -е. Служащій для чесанія. Чесальна щітка. Щетка для очистки пеньки. НВолын. у. Щітка, -ки, ж. 1) Щетка. Щіткою чистятъ что-либо; щіткою изъ жесткой щетины начисто разглаживаютъ мички; родъ кисти изъ мочалы для мазанья стѣнъ глиной или мѣломъ также называется щіткою. Вас. 200. Чуб. VII. 410.Треба мазати хату, та десь діти щітку закинули. Харьк. у. О густо растущих растеніяхъ говорятъ: як щітка. Лісок, як щітка. Ном. № 14033. Зійшло, як щітка. Мир. ХРВ. 59. 2) Раст. = Щіткан. Вх. Пч. II. 30. 3) а) Родъ хороводной игры, въ которой поется пѣсня: Щітка маленька, де твоя ненька? На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала. Одна изъ играющихъ также называется щіткою. Маркев. 74. б) Также называется: щітка-гребінка. Родъ игры, въ которой просять дать щітку и гребінку. Грин. III. 110. Ум. Щіточка.

Щіточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ щітка. 2) Кисточка, которой разрисовываютъ глиняную посуду. Шух. І. 264. 3) мн. Раст. Dipsacus sylvestris. Вх. Пч. І. 10. Щітчина, -ни, ж. 1) = Щітка. 2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487. Щіть, -ти, ж. 1) = Щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28. 2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор.

Ілюстрації

Щітчина.jpg Щітчина1.jpg