Відмінності між версіями «Початкова освіта (спеціальність)»

Версія за 11:46, 21 лютого 2013

Вчитель початкових класів

Початкова освіта — це перший етап загальної освіти дітей. Отримуючи початкову освіту, діти набувають перші знання про навколишній світ, навики спілкування та вирішення прикладних завдань. На цьому етапі формується і починає розвиватися особистість дитини, що підкреслює важливість початкової освіти для суспільства та держави. Початкова освіта формує загальнонавчальні навички та вміння, рівень освоєння яких значною мірою визначає успішність всього подальшого навчання.

В Україні початкова загальна освіта вважається обов'язковою і загальнодоступною. Навчання дітей у початкових школах зазвичай починається з віку шести років шести місяців, при відсутності протипоказань за станом здоров'я, але не пізніше досягнення ними віку восьми років.

Професія вчителя початкових класів дуже важлива, складна і відповідальна. На педагога покладається ряд складних завдань. Діяльність вчителя не обмежується лише передачею знань, більшою частиною від нього залежить виховання в учнів загальнолюдських цінностей, почуттів. Вчитель здійснює досить сильний вплив на своїх учнів і цей вплив має бути позитивним. Щоб виховати в дітях найкращі людські риси, вчитель має й сам мати їх, бути високоморальним і позбавленим будь-яких шкідливих звичок. Вчитель, який відповідає такій вимозі, має бути здатним повністю впливати на учнів, тобто бути цілком авторитетною людиною для них. Учні повинні поважати та довіряти досвіду свого вчителя.

Безсумнівно, вчитель має бути досить освіченим, різносторонньо розвинутим. Та крім цього, він має мати ряд морально-духовних чеснот. Учитель має бути співчутливим, таким, що не тільки розуміє чуже горе, але й прийде на допомогу нужденному, потрапившому у біду. У серці педагога мають знайти місце такі прекрасні якості, як доброзичливість, милосердя й любов. Учитель повинен уміти прощати. Учитель має розуміти своїх учнів, їх переживання і страхи, підтримувати у всьому. Тому він повинен спостерігати та вивчати своїх вихованців, вміти виявляти справжні мотиви їх вчинків. Доречним для педагога буде й вміння володіти собою та розумна стриманість емоцій. Також учителю стане у пригоді комунікативність і творчість. Значної поваги з боку учнів та серед колег надає й проста ввічливість.

Загалом, учитель має бути для учнів не тільки учителем – носієм знань, а й соратником, другом, у деякому розумінні й побратимом. Тобто такою людиною, що повністю відчуває і розуміє дітей, їх почуття і думки. А головне – вчитель має щиро любити їх. Якщо це буде, то він ніколи не зможе ненароком образити чи випадково зашкодити учням. Навіть якщо вчитель не має якихось необхідних якостей для своєї педагогічної діяльності, але відчуває любов до дітей, то він зробить все, щоб досягти вищого рівня майстерності, розвинути відсутні педагогічні якості, стати для них кращим та присвятити їм своє життя.