Відмінності між версіями «Огарь»
(Створена сторінка: '''Огарь, -рю, '''''м. ''1) Обожженный пень. ''Так як огарь обідрався. ''Ном. № 11236. 2) Нас. Oestrus bovis, ов...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Огарь, -рю, '''''м. ''1) Обожженный пень. ''Так як огарь обідрався. ''Ном. № 11236. 2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Вх. Пч. І. 7. См. '''Овід. '''3) Порода утокъ. Херс. у. Слов. Д. Эварн. | '''Огарь, -рю, '''''м. ''1) Обожженный пень. ''Так як огарь обідрався. ''Ном. № 11236. 2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Вх. Пч. І. 7. См. '''Овід. '''3) Порода утокъ. Херс. у. Слов. Д. Эварн. | ||
[[Категорія:Ог]] | [[Категорія:Ог]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''1. Визначення за словником Бориса Грінченка''' | ||
| + | |||
| + | У «Словарі української мови» Б. Грінченка (т. 3, с. 230) подано таке тлумачення: | ||
| + | |||
| + | Огарь, -ря, чол. | ||
| + | |||
| + | Птах — дика качка з рудим пір’ям (Tadorna ferruginea). | ||
| + | |||
| + | У деяких говірках — людина з рудим волоссям або обличчям, схожим на колір огаря. | ||
| + | |||
| + | Цитата зі словника: | ||
| + | |||
| + | «Огарь — дика качка, пір’я рудого кольору, більша від свійської. Іноді так називають рудого чоловіка.» | ||
| + | |||
| + | '''2. Біологічне та народне значення | ||
| + | ''' | ||
| + | |||
| + | У прямому значенні огарь (Tadorna ferruginea) — це дика качка з родини качиних, яку ще називають рудою качкою або червонокачкою. | ||
| + | В Україні її можна зустріти біля водойм, особливо на півдні — у Причорномор’ї, на Поділлі, Слобожанщині. | ||
| + | |||
| + | Має руде, мідне пір’я, білу голову та чорні крила. Це гарна, благородна на вигляд птиця, яку в народі іноді називали «царівною серед качок». | ||
| + | |||
| + | У народі казали: | ||
| + | |||
| + | «Як огар у небі крикне — весна йде», | ||
| + | оскільки ці птахи повертаються з теплих країв на початку весни. | ||
| + | |||
| + | '''3. Переносне (образне) значення | ||
| + | ''' | ||
| + | |||
| + | У розмовній або поетичній мові огар може означати: | ||
| + | |||
| + | Рудого чоловіка або хлопця: | ||
| + | |||
| + | «Огар якийсь пробіг — усього вогнем сипле.» | ||
| + | |||
| + | Людину запальну, гарячу на вдачу (від асоціації з полум’ям, рудим кольором): | ||
| + | |||
| + | «Не зачіпай його — він, як огар, спалахне.» | ||
| + | |||
| + | Таке переносне значення часто вживалося в народних піснях, казках і приказках, де «огар» символізував вогонь, силу, пристрасність, швидкість. | ||
| + | |||
| + | '''4. Етимологія (походження слова) | ||
| + | ''' | ||
| + | |||
| + | Слово «огарь» має спільнокореневе походження зі словом «вогонь» / «огонь». | ||
| + | Ймовірно, воно походить від старослов’янського кореня огр- — «гарячий, палаючий, червоний». | ||
| + | Отже, «огарь» буквально означає “той, що має колір вогню”, тобто рудий. | ||
| + | |||
| + | '''5. У культурі та мові | ||
| + | ''' | ||
| + | |||
| + | У козацьких піснях і фольклорі огаря згадували як символ весни, повернення, краси. | ||
| + | У народній вишивці рудий птах (іноді схожий на огаря) символізував сонце і життєву енергію. | ||
Поточна версія на 00:42, 29 жовтня 2025
Огарь, -рю, м. 1) Обожженный пень. Так як огарь обідрався. Ном. № 11236. 2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Вх. Пч. І. 7. См. Овід. 3) Порода утокъ. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
1. Визначення за словником Бориса Грінченка
У «Словарі української мови» Б. Грінченка (т. 3, с. 230) подано таке тлумачення:
Огарь, -ря, чол.
Птах — дика качка з рудим пір’ям (Tadorna ferruginea).
У деяких говірках — людина з рудим волоссям або обличчям, схожим на колір огаря.
Цитата зі словника:
«Огарь — дика качка, пір’я рудого кольору, більша від свійської. Іноді так називають рудого чоловіка.»
2. Біологічне та народне значення
У прямому значенні огарь (Tadorna ferruginea) — це дика качка з родини качиних, яку ще називають рудою качкою або червонокачкою. В Україні її можна зустріти біля водойм, особливо на півдні — у Причорномор’ї, на Поділлі, Слобожанщині.
Має руде, мідне пір’я, білу голову та чорні крила. Це гарна, благородна на вигляд птиця, яку в народі іноді називали «царівною серед качок».
У народі казали:
«Як огар у небі крикне — весна йде», оскільки ці птахи повертаються з теплих країв на початку весни.
3. Переносне (образне) значення
У розмовній або поетичній мові огар може означати:
Рудого чоловіка або хлопця:
«Огар якийсь пробіг — усього вогнем сипле.»
Людину запальну, гарячу на вдачу (від асоціації з полум’ям, рудим кольором):
«Не зачіпай його — він, як огар, спалахне.»
Таке переносне значення часто вживалося в народних піснях, казках і приказках, де «огар» символізував вогонь, силу, пристрасність, швидкість.
4. Етимологія (походження слова)
Слово «огарь» має спільнокореневе походження зі словом «вогонь» / «огонь». Ймовірно, воно походить від старослов’янського кореня огр- — «гарячий, палаючий, червоний». Отже, «огарь» буквально означає “той, що має колір вогню”, тобто рудий.
5. У культурі та мові
У козацьких піснях і фольклорі огаря згадували як символ весни, повернення, краси. У народній вишивці рудий птах (іноді схожий на огаря) символізував сонце і життєву енергію.
