Відмінності між версіями «Звеліти»
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
У мові це слово допомагає передати вищу волю, рішучість чи моральний обов’язок. | У мові це слово допомагає передати вищу волю, рішучість чи моральний обов’язок. | ||
| − | '''<big>Синоніми:</big>''' | + | ''''''<big>Синоніми:</big>'''''' |
наказати, | наказати, | ||
повелíти, | повелíти, | ||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
| − | <big>'''Приклади з літератури:'''</big><br /> | + | <big>''''''Приклади з літератури:''''''</big><br /> |
Тарас Шевченко:<br /> | Тарас Шевченко:<br /> | ||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
«Серце їй звеліло мовчати, хоч уста рвалися до слів.» | «Серце їй звеліло мовчати, хоч уста рвалися до слів.» | ||
| − | Фразеологізми: | + | '''''Фразеологізми:''''' |
Як Бог звелів — як треба, як годиться. | Як Бог звелів — як треба, як годиться. | ||
Як звелів — так і буде — наказ виконується беззаперечно. | Як звелів — так і буде — наказ виконується беззаперечно. | ||
Версія за 19:36, 27 жовтня 2025
Звеліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
ЗВЕЛІТИ, лю, лиш. Док. до веліти 1. - Ходіть, пане Опанасе, може, вона вас послухає. А не послухає, то звелимо послухати (Вовчок, І, 1955, 23); Тим часом Довбишка звеліла дочці розкласти в челюстях трісок і спрягти яєчню (Н.-Лев., II, 1956, 280); [Романюк:] Не бачу голови сільради. [Кандиба:] Я запросив, як ви звеліли (Корн., II, 1955, 193); * Образно. Для них [дітей] не жалій не тільки ніяких трудів, худоби та, коли нужда звелить, душу свою за них положи (Кв.-Осн., І 1956, 23); // Порадити що-небудь. - А як звелиш чоловікові жити?- Чи шукати хазяйки.., чи з дітьми самому хазяйнувати? (Л. Янов., І, 1959, 59)
«Звеліти» — це дієслово високого стилю, що означає дати наказ, розпорядження або пораду. Воно поєднує владність, урочистість і духовність, тому часто вживається у художніх та релігійних текстах.
У мові це слово допомагає передати вищу волю, рішучість чи моральний обов’язок.
'Синоніми:' наказати, повелíти, розпорядитися, велíти, звістити (застар.), доручити.
'Приклади з літератури:'
Тарас Шевченко:
«Цар звелів мене карати, та не злякавсь я ката.» Іван Нечуй-Левицький: «Пан звелів косити луг, а наймити мовчки пішли.» Ольга Кобилянська: «Серце їй звеліло мовчати, хоч уста рвалися до слів.»
Фразеологізми:
Як Бог звелів — як треба, як годиться.
Як звелів — так і буде — наказ виконується беззаперечно.
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8
