Відмінності між версіями «Пинда»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pynda121025.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pynda121025.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pynda121025_(2).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pynda121025_(2).jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pynda121025_(3).jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 17:33, 12 жовтня 2025
Пи́нда - зарозумілість, пиха, чванство
Зміст
Словник Грінченка
Пинда, -ди, ж. Спесь, важничанье, чванство. К. Дз. 226. К. МБ. III. 257. Против церкви шапок через пинду дурну не здіймали. К. МБ. XII. 277.
Сучасні словники
пи́нда - «зарозумілість, пиха, чванство» не зовсім ясне; очевидно, афективне утворення, пов’язане з випина́ти, напина́ти; виведення від рум. pîndă «засада» (Scheludko 140) позбавлене підстав; бр. [пі́нда] «пихата жінка, що любить пишно одягатися», [пінды́ріць] «пишно одягати, випинати», п. pinda «франтиха», ч. pindík «карлик»;
ПИНДА, и, ж., рідко. Те саме, що принда. при́нда - «пиха; пихата людина; примхи; вередлива людина»
пи́нда - «стрічка» результат видозміни форми би́нда «тс.» (див.);
Ілюстрації
|
|
.jpg)
|
.jpg)
|
