Відмінності між версіями «Заїчка»
(→Джерела та література) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2025 року]] | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Версія за 16:55, 13 квітня 2025
Заї́чка, -ки, ж. Ум. отъ заї́ка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Слово «заїчка» є зменшувально-пестливою формою від слова «заєць» українською мовою. Воно часто використовується як лагідне звертання до когось, особливо до дитини або коханої людини. У переносному значенні може означати щось миле, ніжне, беззахисне.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Як пестливе звертання до дітей або коханої людини: «Спи, моя заїчка», «Ти моя хороша заїчка!».
У казках або народних піснях часто зображає лагідну, беззахисну тваринку.
Синоніми Зайчик
Зайченятко
Зайцюня (розмовне)
Джерела та література
Український тлумачний словник (ОНУМ)
Словник української мови в 11 томах (Інститут мовознавства НАН України)
Народна усна творчість (казки, пісні) Грінченко Б. «Словарь української мови», т.1-4, 1907–1909.
Словник української мови: в 11 т. — К.: Наукова думка, 1970–1980.
Іваненко О. «Українські народні казки про тварин», Київ, 2005.
Іван Малкович, «Зайчикова книжечка», видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2000.
