Відмінності між версіями «Струмінь»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Струмінь, -меню, '''''м. ''Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. ''Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. ''МВ. І. 101. | '''Струмінь, -меню, '''''м. ''Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. ''Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. ''МВ. І. 101. | ||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | ===[https://sum.in.ua/s/struminj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | '''1.''' Вузький потік води або якої-небудь іншої рідини. Як заплаче [Горпина], як затужить, — де ті й сльози беруться! так і ллються струменем (Марко Вовчок, I, 1955, 68); Як тільки підвозили бочку, до неї з галасом кидались школярі і по черзі підставляли під бурхливий струмінь відра (Олесь Донченко, V, 1957, 212); Раптом велика брила породи сама відвалилась, і з земних грудей могутнім струменем вдарила вода (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 99); Скинув [Щорс] шкіряну тужурку. Відкрив кран і з стогоном підставив голову під холодний струмінь (Олександр Довженко, I, 1958, 184); * У порівняннях. По дереві фуганок майже співає,.. робота тече, як струмінь пахущої води (Юрій Яновський, II, 1958, 140);<br /> | ||
| + | // Вузький потік або неширока смужка світла, диму, полум'я, повітря і т. ін., що поширюється, спрямовується куди-небудь. В цехи струменями лилося сонячне світло (Олесь Донченко, Карб, камінь, 1946, 39); Над хатами курились димарі.. Дим тягнувся рівним струменем в небо (на погоду!) (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 371); Він відчинив вікно, і струмінь свіжого повітря влетів у вагон (Микола Трублаїні, II, 1950, 133); Струмінь вогню вирвався з кулемета (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 554);<br /> | ||
| + | // Безперервний потік сипкої речовини. Струмені піску здіймаються над землею, б'ють в лице, сліплять очі, залазять у вуха (Радянська Україна, 30.VIII 1952, 2); * Образно. У Маріїну гарячу проповідь вклинялися десятки нових голосів. Наче прорвало нетривку греблю, що стримувала бурхливий словесний струмінь (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 348). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' ''рідко.'' Те саме, що струмок 1. А вже красне сонечко Припекло, припекло,.. На вулиці струмені Воркотять, воркотять (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 233); Рушиться по полю сніг, Свиснув бабак, почорніла дорога, Струмінь в ярочку побіг (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 87); * Образно. Хай усі струмені й ріки нашої багатонаціональної й багатобарвної літератури течуть і шумлять кожна по-своєму (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 76). | ||
| + | |||
| + | '''3.''' ''перен.'' Певна риса, особливість, властива кому-, чому-небудь або характерна для когось, чогось. Високою мірою властивий був Неруді гумористичний струмінь (Максим Рильський, III, 1956, 318); Загальновідомо, що перші кроки становлення радянської літератури позначені могутнім струменем романтики, народженої пролетарською революцією (Народна творчість та етнографія, 1, 1967, 87);<br /> | ||
| + | // Суспільний, науковий, літературний і т. ін. напрям, школа, течія. Минули довгі роки, перш ніж із загальнодемократичного потоку виділився пролетарський струмінь, а рух робітників почав набирати організованого, дійсно класово-пролетарського характеру (Комуніст України, 12, 1966, 41); Саме в цей період, коли творчість письменниці [О. Кобилянської], її талант стали загальновизнаними, чиняться спроби відірвати її од демократичного струменя розвитку української літератури (Вітчизна, 12, 1963, 186);<br /> | ||
| + | // Елемент, певна сторона чого-небудь. Фольклорні струмені в драматичні твори проникають, головним чином, через мову дійових осіб (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 42). | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/41/53409/273786.html Словник синонімів Караванського]=== | ||
| + | д! ПОТІК; (текучої води) струмок; (крови) цівка, струмочок; (світла) промінь; (вітру) подув, повів; (ідейний) течія, напрям; (у чім) П. домішка. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 14: | Рядок 27: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|bSF3-OEWaco}} | ||
| + | {{#ev:youtube|Lb0ru5Jfp1w}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 21: | Рядок 36: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | [[Категорія:Ст]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]] | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
Версія за 19:39, 19 лютого 2025
Зміст
Словник Грінченка
Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. МВ. І. 101.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Вузький потік води або якої-небудь іншої рідини. Як заплаче [Горпина], як затужить, — де ті й сльози беруться! так і ллються струменем (Марко Вовчок, I, 1955, 68); Як тільки підвозили бочку, до неї з галасом кидались школярі і по черзі підставляли під бурхливий струмінь відра (Олесь Донченко, V, 1957, 212); Раптом велика брила породи сама відвалилась, і з земних грудей могутнім струменем вдарила вода (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 99); Скинув [Щорс] шкіряну тужурку. Відкрив кран і з стогоном підставив голову під холодний струмінь (Олександр Довженко, I, 1958, 184); * У порівняннях. По дереві фуганок майже співає,.. робота тече, як струмінь пахущої води (Юрій Яновський, II, 1958, 140);
// Вузький потік або неширока смужка світла, диму, полум'я, повітря і т. ін., що поширюється, спрямовується куди-небудь. В цехи струменями лилося сонячне світло (Олесь Донченко, Карб, камінь, 1946, 39); Над хатами курились димарі.. Дим тягнувся рівним струменем в небо (на погоду!) (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 371); Він відчинив вікно, і струмінь свіжого повітря влетів у вагон (Микола Трублаїні, II, 1950, 133); Струмінь вогню вирвався з кулемета (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 554);
// Безперервний потік сипкої речовини. Струмені піску здіймаються над землею, б'ють в лице, сліплять очі, залазять у вуха (Радянська Україна, 30.VIII 1952, 2); * Образно. У Маріїну гарячу проповідь вклинялися десятки нових голосів. Наче прорвало нетривку греблю, що стримувала бурхливий словесний струмінь (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 348).
2. рідко. Те саме, що струмок 1. А вже красне сонечко Припекло, припекло,.. На вулиці струмені Воркотять, воркотять (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 233); Рушиться по полю сніг, Свиснув бабак, почорніла дорога, Струмінь в ярочку побіг (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 87); * Образно. Хай усі струмені й ріки нашої багатонаціональної й багатобарвної літератури течуть і шумлять кожна по-своєму (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 76).
3. перен. Певна риса, особливість, властива кому-, чому-небудь або характерна для когось, чогось. Високою мірою властивий був Неруді гумористичний струмінь (Максим Рильський, III, 1956, 318); Загальновідомо, що перші кроки становлення радянської літератури позначені могутнім струменем романтики, народженої пролетарською революцією (Народна творчість та етнографія, 1, 1967, 87);
// Суспільний, науковий, літературний і т. ін. напрям, школа, течія. Минули довгі роки, перш ніж із загальнодемократичного потоку виділився пролетарський струмінь, а рух робітників почав набирати організованого, дійсно класово-пролетарського характеру (Комуніст України, 12, 1966, 41); Саме в цей період, коли творчість письменниці [О. Кобилянської], її талант стали загальновизнаними, чиняться спроби відірвати її од демократичного струменя розвитку української літератури (Вітчизна, 12, 1963, 186);
// Елемент, певна сторона чого-небудь. Фольклорні струмені в драматичні твори проникають, головним чином, через мову дійових осіб (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 42).
Словник синонімів Караванського
д! ПОТІК; (текучої води) струмок; (крови) цівка, струмочок; (світла) промінь; (вітру) подув, повів; (ідейний) течія, напрям; (у чім) П. домішка.
Ілюстрації
| |
|
|
|