Відмінності між версіями «Струмінь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 
'''Струмінь, -меню, '''''м. ''Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. ''Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. ''МВ. І. 101.  
 
'''Струмінь, -меню, '''''м. ''Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. ''Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. ''МВ. І. 101.  
[[Категорія:Ст]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]]
 
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
 
 +
===[https://sum.in.ua/s/struminj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
'''1.''' Вузький потік води або якої-небудь іншої рідини. Як заплаче [Горпина], як затужить, — де ті й сльози беруться! так і ллються струменем (Марко Вовчок, I, 1955, 68); Як тільки підвозили бочку, до неї з галасом кидались школярі і по черзі підставляли під бурхливий струмінь відра (Олесь Донченко, V, 1957, 212); Раптом велика брила породи сама відвалилась, і з земних грудей могутнім струменем вдарила вода (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 99); Скинув [Щорс] шкіряну тужурку. Відкрив кран і з стогоном підставив голову під холодний струмінь (Олександр Довженко, I, 1958, 184);  * У порівняннях. По дереві фуганок майже співає,.. робота тече, як струмінь пахущої води (Юрій Яновський, II, 1958, 140);<br />
 +
//&nbsp;  Вузький потік або неширока смужка світла, диму, полум'я, повітря і т. ін., що поширюється, спрямовується куди-небудь. В цехи струменями лилося сонячне світло (Олесь Донченко, Карб, камінь, 1946, 39); Над хатами курились димарі.. Дим тягнувся рівним струменем в небо (на погоду!) (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 371); Він відчинив вікно, і струмінь свіжого повітря влетів у вагон (Микола Трублаїні, II, 1950, 133); Струмінь вогню вирвався з кулемета (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 554);<br />
 +
//&nbsp;  Безперервний потік сипкої речовини. Струмені піску здіймаються над землею, б'ють в лице, сліплять очі, залазять у вуха (Радянська Україна, 30.VIII 1952, 2);  * Образно. У Маріїну гарячу проповідь вклинялися десятки нових голосів. Наче прорвало нетривку греблю, що стримувала бурхливий словесний струмінь (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 348).
 +
 
 +
'''2.''' ''рідко.'' Те саме, що струмок 1. А вже красне сонечко Припекло, припекло,.. На вулиці струмені Воркотять, воркотять (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 233); Рушиться по полю сніг, Свиснув бабак, почорніла дорога, Струмінь в ярочку побіг (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 87);  * Образно. Хай усі струмені й ріки нашої багатонаціональної й багатобарвної літератури течуть і шумлять кожна по-своєму (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 76).
 +
 
 +
'''3.''' ''перен.'' Певна риса, особливість, властива кому-, чому-небудь або характерна для когось, чогось. Високою мірою властивий був Неруді гумористичний струмінь (Максим Рильський, III, 1956, 318); Загальновідомо, що перші кроки становлення радянської літератури позначені могутнім струменем романтики, народженої пролетарською революцією (Народна творчість та етнографія, 1, 1967, 87);<br />
 +
//&nbsp;  Суспільний, науковий, літературний і т. ін. напрям, школа, течія. Минули довгі роки, перш ніж із загальнодемократичного потоку виділився пролетарський струмінь, а рух робітників почав набирати організованого, дійсно класово-пролетарського характеру (Комуніст України, 12, 1966, 41); Саме в цей період, коли творчість письменниці [О. Кобилянської], її талант стали загальновизнаними, чиняться спроби відірвати її од демократичного струменя розвитку української літератури (Вітчизна, 12, 1963, 186);<br />
 +
//&nbsp;  Елемент, певна сторона чого-небудь. Фольклорні струмені в драматичні твори проникають, головним чином, через мову дійових осіб (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 42).
 +
===[http://slovopedia.org.ua/41/53409/273786.html Словник синонімів Караванського]===
 +
д! ПОТІК; (текучої води) струмок; (крови) цівка, струмочок; (світла) промінь; (вітру) подув, повів; (ідейний) течія, напрям; (у чім) П. домішка.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
Рядок 14: Рядок 27:
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|bSF3-OEWaco}}
 +
{{#ev:youtube|Lb0ru5Jfp1w}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
Рядок 21: Рядок 36:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
 
+
[[Категорія:Ст]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]
  

Версія за 19:39, 19 лютого 2025

Словник Грінченка

Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. МВ. І. 101.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Вузький потік води або якої-небудь іншої рідини. Як заплаче [Горпина], як затужить, — де ті й сльози беруться! так і ллються струменем (Марко Вовчок, I, 1955, 68); Як тільки підвозили бочку, до неї з галасом кидались школярі і по черзі підставляли під бурхливий струмінь відра (Олесь Донченко, V, 1957, 212); Раптом велика брила породи сама відвалилась, і з земних грудей могутнім струменем вдарила вода (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 99); Скинув [Щорс] шкіряну тужурку. Відкрив кран і з стогоном підставив голову під холодний струмінь (Олександр Довженко, I, 1958, 184); * У порівняннях. По дереві фуганок майже співає,.. робота тече, як струмінь пахущої води (Юрій Яновський, II, 1958, 140);
//  Вузький потік або неширока смужка світла, диму, полум'я, повітря і т. ін., що поширюється, спрямовується куди-небудь. В цехи струменями лилося сонячне світло (Олесь Донченко, Карб, камінь, 1946, 39); Над хатами курились димарі.. Дим тягнувся рівним струменем в небо (на погоду!) (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 371); Він відчинив вікно, і струмінь свіжого повітря влетів у вагон (Микола Трублаїні, II, 1950, 133); Струмінь вогню вирвався з кулемета (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 554);
//  Безперервний потік сипкої речовини. Струмені піску здіймаються над землею, б'ють в лице, сліплять очі, залазять у вуха (Радянська Україна, 30.VIII 1952, 2); * Образно. У Маріїну гарячу проповідь вклинялися десятки нових голосів. Наче прорвало нетривку греблю, що стримувала бурхливий словесний струмінь (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 348).

2. рідко. Те саме, що струмок 1. А вже красне сонечко Припекло, припекло,.. На вулиці струмені Воркотять, воркотять (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 233); Рушиться по полю сніг, Свиснув бабак, почорніла дорога, Струмінь в ярочку побіг (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 87); * Образно. Хай усі струмені й ріки нашої багатонаціональної й багатобарвної літератури течуть і шумлять кожна по-своєму (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 76).

3. перен. Певна риса, особливість, властива кому-, чому-небудь або характерна для когось, чогось. Високою мірою властивий був Неруді гумористичний струмінь (Максим Рильський, III, 1956, 318); Загальновідомо, що перші кроки становлення радянської літератури позначені могутнім струменем романтики, народженої пролетарською революцією (Народна творчість та етнографія, 1, 1967, 87);
//  Суспільний, науковий, літературний і т. ін. напрям, школа, течія. Минули довгі роки, перш ніж із загальнодемократичного потоку виділився пролетарський струмінь, а рух робітників почав набирати організованого, дійсно класово-пролетарського характеру (Комуніст України, 12, 1966, 41); Саме в цей період, коли творчість письменниці [О. Кобилянської], її талант стали загальновизнаними, чиняться спроби відірвати її од демократичного струменя розвитку української літератури (Вітчизна, 12, 1963, 186);
//  Елемент, певна сторона чого-небудь. Фольклорні струмені в драматичні твори проникають, головним чином, через мову дійових осіб (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 42).

Словник синонімів Караванського

д! ПОТІК; (текучої води) струмок; (крови) цівка, струмочок; (світла) промінь; (вітру) подув, повів; (ідейний) течія, напрям; (у чім) П. домішка.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання