Струмінь
Зміст
Словник Грінченка
Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. МВ. І. 101.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Вузький потік води або якої-небудь іншої рідини. Як заплаче [Горпина], як затужить, — де ті й сльози беруться! так і ллються струменем (Марко Вовчок, I, 1955, 68); Як тільки підвозили бочку, до неї з галасом кидались школярі і по черзі підставляли під бурхливий струмінь відра (Олесь Донченко, V, 1957, 212); Раптом велика брила породи сама відвалилась, і з земних грудей могутнім струменем вдарила вода (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 99); Скинув [Щорс] шкіряну тужурку. Відкрив кран і з стогоном підставив голову під холодний струмінь (Олександр Довженко, I, 1958, 184); * У порівняннях. По дереві фуганок майже співає,.. робота тече, як струмінь пахущої води (Юрій Яновський, II, 1958, 140);
// Вузький потік або неширока смужка світла, диму, полум'я, повітря і т. ін., що поширюється, спрямовується куди-небудь. В цехи струменями лилося сонячне світло (Олесь Донченко, Карб, камінь, 1946, 39); Над хатами курились димарі.. Дим тягнувся рівним струменем в небо (на погоду!) (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 371); Він відчинив вікно, і струмінь свіжого повітря влетів у вагон (Микола Трублаїні, II, 1950, 133); Струмінь вогню вирвався з кулемета (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 554);
// Безперервний потік сипкої речовини. Струмені піску здіймаються над землею, б'ють в лице, сліплять очі, залазять у вуха (Радянська Україна, 30.VIII 1952, 2); * Образно. У Маріїну гарячу проповідь вклинялися десятки нових голосів. Наче прорвало нетривку греблю, що стримувала бурхливий словесний струмінь (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 348).
2. рідко. Те саме, що струмок 1. А вже красне сонечко Припекло, припекло,.. На вулиці струмені Воркотять, воркотять (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 233); Рушиться по полю сніг, Свиснув бабак, почорніла дорога, Струмінь в ярочку побіг (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 87); * Образно. Хай усі струмені й ріки нашої багатонаціональної й багатобарвної літератури течуть і шумлять кожна по-своєму (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 76).
3. перен. Певна риса, особливість, властива кому-, чому-небудь або характерна для когось, чогось. Високою мірою властивий був Неруді гумористичний струмінь (Максим Рильський, III, 1956, 318); Загальновідомо, що перші кроки становлення радянської літератури позначені могутнім струменем романтики, народженої пролетарською революцією (Народна творчість та етнографія, 1, 1967, 87);
// Суспільний, науковий, літературний і т. ін. напрям, школа, течія. Минули довгі роки, перш ніж із загальнодемократичного потоку виділився пролетарський струмінь, а рух робітників почав набирати організованого, дійсно класово-пролетарського характеру (Комуніст України, 12, 1966, 41); Саме в цей період, коли творчість письменниці [О. Кобилянської], її талант стали загальновизнаними, чиняться спроби відірвати її од демократичного струменя розвитку української літератури (Вітчизна, 12, 1963, 186);
// Елемент, певна сторона чого-небудь. Фольклорні струмені в драматичні твори проникають, головним чином, через мову дійових осіб (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 42).
Словник синонімів Караванського
д! ПОТІК; (текучої води) струмок; (крови) цівка, струмочок; (світла) промінь; (вітру) подув, повів; (ідейний) течія, напрям; (у чім) П. домішка.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Іншими мовами
English-language Wiktionary
Стру́мінь (strúminʹ) m inan (genitive стру́меня, nominative plural стру́мені, genitive plural стру́менів, relational adjective струмене́вий)
1.stream, spurt, squirt, jet, spout (of liquid)
2. (rare) brook, stream
3. (figuratively, uncommon) movement, school, tendency, trend
Mpiteny Malagasy Wikibolana
1.hetsika, sekoly, fironana, fironana (tsy fahita firy)
2.renirano miboiboika
3.renirano, fikorianan-drano
