Відмінності між версіями «Змельнути»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Змельну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Смигнуть, сморгнуть. ''А Загнибідиха ж то і не змельне ніку...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Змельну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Смигнуть, сморгнуть. ''А Загнибідиха ж то і не змельне нікуди: як уп’яла свої блакитні очі у ясне світло сонця, та там вони і потонули. ''Мир. ХРВ. II. 76. | + | == Словник Грінченка == |
+ | '''Змельну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Смигнуть, сморгнуть. ''А Загнибідиха ж то і не змельне нікуди: як уп’яла свої блакитні очі у ясне світло сонця, та там вони і потонули. ''Мир. ХРВ. II. 76. | ||
+ | == Сучасні словники == | ||
+ | === [https://sum.in.ua/s/zmeljnuty Академічний тлумачний словник (1970—1980)] === | ||
+ | ЗМЕЛЬНУТИ, ну, неш, док., діал. Моргнути. Грщько замовчав, він ждав одказу від Василя, а той, лежачи животом на землі і підперши голову руками, — і не змельне — все дивиться на Ратієвщину (Панас Мирний, IV, 1955, 25). | ||
+ | ♦ Не змельне нікуди хто — пильно, не відводячи очей, дивиться хтось на кого-, що-небудь. Очі в нього іскрять, і не змельне він нікуди ними — все дивиться на свого товариша (Панас Мирний, III, 1954, 185). | ||
+ | == Джерела та література == | ||
+ | https://sum.in.ua/s/zmeljnuty | ||
[[Категорія:Зм]] | [[Категорія:Зм]] |
Версія за 11:02, 26 квітня 2024
Зміст
Словник Грінченка
Змельну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смигнуть, сморгнуть. А Загнибідиха ж то і не змельне нікуди: як уп’яла свої блакитні очі у ясне світло сонця, та там вони і потонули. Мир. ХРВ. II. 76.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗМЕЛЬНУТИ, ну, неш, док., діал. Моргнути. Грщько замовчав, він ждав одказу від Василя, а той, лежачи животом на землі і підперши голову руками, — і не змельне — все дивиться на Ратієвщину (Панас Мирний, IV, 1955, 25). ♦ Не змельне нікуди хто — пильно, не відводячи очей, дивиться хтось на кого-, що-небудь. Очі в нього іскрять, і не змельне він нікуди ними — все дивиться на свого товариша (Панас Мирний, III, 1954, 185).