Змельнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Словник Грінченка
Змельну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смигнуть, сморгнуть. А Загнибідиха ж то і не змельне нікуди: як уп’яла свої блакитні очі у ясне світло сонця, та там вони і потонули. Мир. ХРВ. II. 76.
Сучасні словники
Словник української мови
ЗМЕЛЬНУТИ, ну, неш, док., діал. Моргнути. Грщько замовчав, він ждав одказу від Василя, а той, лежачи животом на землі і підперши голову руками, — і не змельне — все дивиться на Ратієвщину (Панас Мирний, IV, 1955, 25).
♦ Не змельне нікуди хто — пильно, не відводячи очей, дивиться хтось на кого-, що-небудь. Очі в нього іскрять, і не змельне він нікуди ними — все дивиться на свого товариша (Панас Мирний, III, 1954, 185).
