Відмінності між версіями «Тупотіння»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тупотіння 12 04 2024 1941.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тупотіння 12 04 2024 1941.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тупотіння 12 04 2024 1942.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тупотіння 12 04 2024 1942.jpg|x140px]] | ||
− | |||
− | |||
|} | |} | ||
Версія за 18:45, 12 квітня 2024
Тупоті́ння, -ня, с. = Тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.
Зміст
Сучасні словники
Тупотіння: Дія за знач. тупоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Здалека чутно рев юрби і тупотіння її ніг (Леся Українка);
Дзвенить земля од тупотіння, а повітря од гомону. В кімнату впихається цілий гурт шкільної молоді (С. Васильченко);
Долетіло тупотіння коней, зарипів віз, заляскав батіг (З. Тулуб);
На ґанку почулося тупотіння ніг (Д. Бедзик).
ТУ́ПАННЯ (биття, стукання ногами об підлогу, землю), ТУ́ПІТ, ТУП розм., ТУПОТА́ННЯ (ТУПОТІ́ННЯ) підсил.; ТУПОТНЯ́ розм., ТУПОТНЯВА розм., ТУПАНИ́НА розм. (часте, сильне стукання; стукання багатьох людей). Знадвору, під дверима, почулося тупання ніг (Д. Бедзик); В нічній тиші тупіт кінських копит віддавався лунко і виразно (Григорій Тютюнник); Розлога долина.. від тупу численного люду Тяжко дуднить (М. Зеров); Чулося одне глухе тупотання нестямної біганини серед широкого майдану (Панас Мирний); Галас і тупотіння підходили все ближче (П. Куліш); Біля надвірного входу почулася тупотнява, гомін (А. Хорунжий); Через який час до Василя виразно донісся крик паничів, тупанина ногами (Панас Мирний).