Відмінності між версіями «Чепець»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Чепець — обов'язковий головний убір одружених жінок у стародавній Україні.Розрізняють твердий чепець — шився на зразок шапки, на підкладці — та м'який чепець (чушка), який одягався під твердий очіпок, або використовувався як самостійний. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:06, 12 квітня 2024
Чепець, -нця, м. 1) = Очіпок. Гол. Од. 50. Kolb. І. 38. Чув же я вісти і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку. Маркев. 118. 2) Сѣтка, связанная изъ снурковъ на головѣ у замужнихъ мѣщанокъ. Гол. Од. 26. Гол. Од. 59. 3) Второй желудокъ жвачныхъ. Вх. Уг. 274. 4) Сальникъ. Харьк. г. Ум. Чепчик. Грин. III. 462.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Чепець — обов'язковий головний убір одружених жінок у стародавній Україні.Розрізняють твердий чепець — шився на зразок шапки, на підкладці — та м'який чепець (чушка), який одягався під твердий очіпок, або використовувався як самостійний.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
