Відмінності між версіями «В’ючак»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%27%D1%8E%D1%87%D0%B0%D0%BA | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 23:14, 11 квітня 2024
В’ючак, -ка, м. Вьючное животное. Двугорбі в’ючаки, цибаті дромадери в піску глибокому немов купались. К. МХ. 15.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках В’ЮЧА́К, а́, ч. В’ючна тварина. Не забарився встати й сам король — його пробудила челядь, що довго з в’ючаками вовтузилась (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 399); * Образно. Поводження козаків боляче вразило його самолюбство. Це був бунт, повстання худоби, в’ючаків проти хазяйської волі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 795.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%27%D1%8E%D1%87%D0%B0%D0%BA
