Відмінності між версіями «В’ючак»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | В'ЮЧАК, а, ч. В'ючна тварина. Не забарився встати й сам король - його пробудила челядь, що довго з в'ючаками вовтузилась (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 399); * Образно. Поводження козаків боляче вразило його самолюбство. Це був бунт, повстання худоби, в'ючаків проти хазяйської волі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 24). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 22:36, 11 квітня 2024
В’ючак, -ка, м. Вьючное животное. Двугорбі в’ючаки, цибаті дромадери в піску глибокому немов купались. К. МХ. 15.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках В'ЮЧАК, а, ч. В'ючна тварина. Не забарився встати й сам король - його пробудила челядь, що довго з в'ючаками вовтузилась (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 399); * Образно. Поводження козаків боляче вразило його самолюбство. Це був бунт, повстання худоби, в'ючаків проти хазяйської волі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 24).