Відмінності між версіями «Нічо»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 430. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 430. | ||
| + | |||
| + | НІЧО́ГО займ. запереч., невідм. | ||
| + | Те саме, що ніщо́ 1 (у род. в.) | ||
| + | Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 16:14, 4 квітня 2024
Нічо́, займ. запереч., діал. Нічого. — А господи! Адже ми знаємо, що панам треба заплатити. Задурно нема нічо! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 208); — Нимидоро Варфоломіївно, як здоров'я? — Нічо, спасибі (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 48).
Зміст
Сучасні словники
НІЧО́, займ. запереч., діал. Нічо́го. — А господи! Адже ми знаємо, що панам треба заплатити. Задурно нема нічо! (Март., Тв., 1954, 208); — Нимидоро Варфоломіївно, як здоров’я? — Нічо, спасибі (М. Ол., Чуєш.., 1959, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 430.
НІЧО́ГО займ. запереч., невідм. Те саме, що ніщо́ 1 (у род. в.) Тлумачний словник української мови. Томи 1-10
Ілюстрації
|
|
