Відмінності між версіями «Охижіти»
(Створена сторінка: '''Охижіти, -жію, -єш, '''''гл. ''Разъяриться, озлиться. ''Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке с...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Охижіти, -жію, -єш, '''''гл. ''Разъяриться, озлиться. ''Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке страшне зробимся в неї те личко гоже. ''МВ. (О. 1862. III. 43). | '''Охижіти, -жію, -єш, '''''гл. ''Разъяриться, озлиться. ''Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке страшне зробимся в неї те личко гоже. ''МВ. (О. 1862. III. 43). | ||
[[Категорія:Ох]] | [[Категорія:Ох]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===Українські словники=== | ||
+ | ====[[https://sum.in.ua/s/Okhyzhity%20 https://sum.in.ua/s/Okhyzhity ] | ||
+ | https://sum.in.ua/s/Ozvirity | ||
+ | Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]==== | ||
+ | |||
+ | ОХИЖІТИ, ію, ієш, док., рідко. Розлютуватися, озвіріти. Та кричить же то [панночка], боже! ..Як вона охижіла, яке страшне зробилося в неї те личко гожес!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 111); — Плакати тут треба, а не сміятися, — несподівано охижів Гаркуша (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 50). | ||
+ | |||
+ | ОЗВІРІТИ, рію, ріст, док. | ||
+ | |||
+ | 1. Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра. Скоро під шомполами показалася кров, і гетьманець зовсім озвірів: — Дужче! Дужче! — ревів він (Іван Багмут, Опов., 1959, 24); — В Сокілці сходку, кажуть, порубав [Махно], в Галещині — сестер милосердних. — Озвірів уже, видно, зовсім. На жінок беззахисних шаблю підняв (Олесь Гончар, II, 1959, 240). | ||
+ | |||
+ | 2. Дуже розгніватися, розсердитися; розлютитися. Бугорський одразу озвірів,.. вхопив Тарасового кашкета, швиргонув Тарасові в лице (Степан Васильченко, II, 1959, 376); — Тебе заціпить сьогодні чи ні? — озвірів Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 19); | ||
+ | // Набирати звірячого, злобного виразу (про обличчя, очі). | ||
+ | |||
+ | 3. Утратити людську подобу, стати схожим на звіра. Я не хочу на світі завадою буть, Я не хочу вдуріть і живцем озвіріть — Радше темную ніч, аніж світло зустріть! (Іван Франко, XI, 1952, 48). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Значення== | ||
+ | # розлютуватися | ||
+ | # озвіріти, | ||
+ | # розсердитися, | ||
+ | # стати жорстоким. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" + | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Альфа.jpeg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Альфа 2.jpeg |x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | == Див. також == | ||
+ | === Cпоріднені слова зі словника Грінченка === | ||
+ | https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F | ||
+ | [[Категорія:ФУФКМ2024]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2024 року]] [[Категорія:Ох]] |
Версія за 22:52, 28 березня 2024
Охижіти, -жію, -єш, гл. Разъяриться, озлиться. Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке страшне зробимся в неї те личко гоже. МВ. (О. 1862. III. 43).
Зміст
Сучасні словники
Українські словники
====[https://sum.in.ua/s/Okhyzhity https://sum.in.ua/s/Ozvirity Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]====
ОХИЖІТИ, ію, ієш, док., рідко. Розлютуватися, озвіріти. Та кричить же то [панночка], боже! ..Як вона охижіла, яке страшне зробилося в неї те личко гожес!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 111); — Плакати тут треба, а не сміятися, — несподівано охижів Гаркуша (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 50).
ОЗВІРІТИ, рію, ріст, док.
1. Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра. Скоро під шомполами показалася кров, і гетьманець зовсім озвірів: — Дужче! Дужче! — ревів він (Іван Багмут, Опов., 1959, 24); — В Сокілці сходку, кажуть, порубав [Махно], в Галещині — сестер милосердних. — Озвірів уже, видно, зовсім. На жінок беззахисних шаблю підняв (Олесь Гончар, II, 1959, 240).
2. Дуже розгніватися, розсердитися; розлютитися. Бугорський одразу озвірів,.. вхопив Тарасового кашкета, швиргонув Тарасові в лице (Степан Васильченко, II, 1959, 376); — Тебе заціпить сьогодні чи ні? — озвірів Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 19); // Набирати звірячого, злобного виразу (про обличчя, очі).
3. Утратити людську подобу, стати схожим на звіра. Я не хочу на світі завадою буть, Я не хочу вдуріть і живцем озвіріть — Радше темную ніч, аніж світло зустріть! (Іван Франко, XI, 1952, 48).
Значення
- розлютуватися
- озвіріти,
- розсердитися,
- стати жорстоким.
Ілюстрації
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Грінченка
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F