Відмінності між версіями «Ристь»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Див. також) |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | |||
− | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 14:48, 13 квітня 2023
Ристь, -ті, ж. Рысь. К. ЧР. 150. Ристю, коники, ристю! Грин. III. 491. За користю біжи ристю. Ном. № 14002. В собачу ристь побігти. Быстро побѣжать. А далі аж не оглядівся, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. І. 34.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РИСТЬ, і, жін., заст. Рись (див. рись 2). Ось чує Петро — тупотять коні... Усе ближче, ближче. Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 100); Пристаркуватий, з обвислими щоками офіцер, що їде попереду, раптом сердито набундючившись, дав шпори коню. Всі перейшли на ристь (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 314).
На ристях — на рисях, риссю (у 1 знач.). Соса привіз свою батарею на ристях. Одна за одною чотири гармати стали вряд на бугрі (Юрій Яновський, I, 1958, 150).