Відмінності між версіями «Мовитися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
(Зовнішні посилання)
Рядок 26: Рядок 26:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 
[[Категорія:Слова 2022 року]]
 
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Версія за 09:54, 13 квітня 2023

Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Ном. № 5603. Мова мовиться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Левиц. Пов. 114. Мова не мовиться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась. МВ. II. 184.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках МОВИТИСЯ, иться; мн. мовляться; недок. Висловлюватися вголос; говоритися. [Паламар:] Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться! Скоро я вас, мої друзі, покину!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 533); Дружба — однаково мовиться, Слово — свобода — одне. Наша розмова чудова ця Тепло хвилює мене... (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 120); // безос. Не так швидко робиться, як мовиться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 186); З уривків розмов важко було як слід добрати візникові, про що мовилося (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 45). ♦ Мова мовиться (мовилась) див. мова; Мова не мовилася див. мова; [Як то] мовиться, у знач. вставн. сл. — уживається для виділення усталених висловів. — Не плутайся під ногами. Держи, як то мовиться, нейтралітет (Андрій Головко, II, 1957, 449); — Та воно, звісно... В гурті, мовиться, й батька легше бити (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 344); Люди стояли за ним, як мовиться, горою (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 87).

Ілюстрації

Мовитися 10.46.png Мовитися 10.49.png Мовити 10.50.jpg Мовитися 10.51.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Академічний тлумачний словник(1970—1980)

Зовнішні посилання