Відмінності між версіями «Пищавка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
(→Медіа) |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|Y-hQTMt7v0s}} | {{#ev:youtube|Y-hQTMt7v0s}} | ||
+ | {{#ev:youtube|NWpGk4nHCTY}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 10:02, 13 грудня 2022
Пищавка, -ки, ж. Свирѣль. Гн. II. 154.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПИ́ЩАВКА, и, жін., діал. Сопілка. — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями (Іван Франко, IV, 1950, 25).
СОПІ́ЛКА, и, жін. Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. Якийсь парубок став грати на сопілці (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 125); Його батько робив сопілки з липи й продавав на базарі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 165); * У порівняннях. — Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264).