Відмінності між версіями «Улучно»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Улучно, '''''нар. ''Мѣтко. Категорія:Ул) |
м |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Улучно, '''''нар. ''Мѣтко. | '''Улучно, '''''нар. ''Мѣтко. | ||
[[Категорія:Ул]] | [[Категорія:Ул]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | МЕ́ТКО. Присл. до меткий. Христя метко вертнулася, скочила з полу й побігла в горниці (Панас Мирний, III, 1954, 201); Я так полюбив кадильницю, що мало вже не навчився орудувати нею так метко, як отець Олександер (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 4). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 690. | ||
| + | ВЛУЧНО. Присл. до влучний. Підпаски подолані відступають і здалека кидають грудками та паліччям, не дуже влучно (Леся Українка, II, 1951, 207); Висловлялась [висловлювалась] коректно, а що найкраще і в жінок рідко — завше коротко і влучно (Ольга Кобилянська, III, 1956, 160). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 706. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Улучно1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Улучно2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 21:50, 10 грудня 2022
Улучно, нар. Мѣтко.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МЕ́ТКО. Присл. до меткий. Христя метко вертнулася, скочила з полу й побігла в горниці (Панас Мирний, III, 1954, 201); Я так полюбив кадильницю, що мало вже не навчився орудувати нею так метко, як отець Олександер (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 4).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 690. ВЛУЧНО. Присл. до влучний. Підпаски подолані відступають і здалека кидають грудками та паліччям, не дуже влучно (Леся Українка, II, 1951, 207); Висловлялась [висловлювалась] коректно, а що найкраще і в жінок рідко — завше коротко і влучно (Ольга Кобилянська, III, 1956, 160).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 706.
Ілюстрації
|
|
