Відмінності між версіями «Кичувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Кичува́ти, -чую, -єш, '''''гл. ''Корчевать. ''Отто ліс, щоб же ви мені вирубали його, викичувал...)
 
м
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Кичува́ти, -чую, -єш, '''''гл. ''Корчевать. ''Отто ліс, щоб же ви мені вирубали його, викичували, зорали, пшениці насіяли!.. А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує. ''Рудч. Ск. II. 120.  
 
'''Кичува́ти, -чую, -єш, '''''гл. ''Корчевать. ''Отто ліс, щоб же ви мені вирубали його, викичували, зорали, пшениці насіяли!.. А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує. ''Рудч. Ск. II. 120.  
 
[[Категорія:Ки]]
 
[[Категорія:Ки]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
КОРЧУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Виривати з землі разом із корінням дерева, кущі, пні. Вона сама було й барила робить, діжки, кадовби набиває.. і хлопцями орудує, дуби корчує (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 423); Петро корчує пень. Уже чуприна мокра. То заступом, то сокирою. Тільки тріски летять (Андрій Головко, I, 1957, 448); В тяжких злиднях, часто по сто кілометрів від залізниці, корчували [українські емігранти] роками дерево, кущі, носили й каменюки (Мирослав Ірчан, II, 1958, 342);
 +
//  Очищати від пнів, корчів ділянку, де колись були дерева, кущі. Вище по Дніпру до самого обрію теж всюди кипіла робота: корчували плави, розчищали дно майбутнього Каховського моря (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 70).
 +
==Ілюстрації==
 +
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кичувати1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кичувати2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кичувати3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]]
 +
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Поточна версія на 22:21, 10 грудня 2022

Кичува́ти, -чую, -єш, гл. Корчевать. Отто ліс, щоб же ви мені вирубали його, викичували, зорали, пшениці насіяли!.. А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує. Рудч. Ск. II. 120.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КОРЧУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Виривати з землі разом із корінням дерева, кущі, пні. Вона сама було й барила робить, діжки, кадовби набиває.. і хлопцями орудує, дуби корчує (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 423); Петро корчує пень. Уже чуприна мокра. То заступом, то сокирою. Тільки тріски летять (Андрій Головко, I, 1957, 448); В тяжких злиднях, часто по сто кілометрів від залізниці, корчували [українські емігранти] роками дерево, кущі, носили й каменюки (Мирослав Ірчан, II, 1958, 342); // Очищати від пнів, корчів ділянку, де колись були дерева, кущі. Вище по Дніпру до самого обрію теж всюди кипіла робота: корчували плави, розчищали дно майбутнього Каховського моря (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 70).

Ілюстрації

Кичувати1.jpg Кичувати2.jpg Кичувати3.jpg