Відмінності між версіями «Гривеник»

Версія за 07:44, 5 грудня 2022

Гривеник, -ка, м. Гривенникъ, монета въ 10 коп.

Визначення

ГРИВЕНИК, а, чол., розм., заст. Срібна монета в десять копійок. Німець, радий, пообіцяв ще гривеника накинути на чоловіка, коли всі й далі так щиро робитимуть (Панас Мирний, IV, 1955, 246); Падали в кобзарів бриль мідяки, срібні гривеники (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 56); У порівняннях: Рибка блисне на сонці, як новенький гривеник (Олесь Донченко, VI, 1957, 68).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 166.

ГРИВЕНИК — срібна рос. монета, номінальна вартість якої 10 копійок. Запроваджена в обіг у результаті грошової реформи Петра I. Перші Г. відкарбовано на Красному та Кадашевському монетних дворах у Москві бл. 1701. До 1766 на монетах містилося словесне позначення номіналу — «Гривенникъ». Після цього термін «гривеник» використовувався в розмовній мові для позначення монет номіналом 10 коп., які карбувалися майже щорічно. На аверсі вміщувалося зображення держ. герба, на реверсі — позначення номіналу та дата карбування. До 1867 проба металу в Г. відповідала пробі повноцінних срібних рос. монет. Від 1867 Г. випускали зі срібла 500-ї проби. В СРСР карбувалися від 1924 зі срібла, потім — з нікелю та мідно-нікелевого сплаву.

Енциклопедія історії України: у 10 т. — Том 2, 2004. — Стор. 195.

Історія та різновиди монети

Гривеник, номінальна вартість якого 10 копійок, був запроваджений в обіг у результаті грошової реформи Петра I. В 1700 році зосередилися на карбуванні дрібних розмінних монет з міді, тоді як в 1701 році почали карбувати гривеники та інші номінали монет зі срібла, а першу партію цих монет було відкарбовано на Красному та Кадашевському монетних дворах у Москві.

На переплавку та карбовку надходило імпортне монетне срібло, але основним його джерелом для цих монет стали Нерчинські срібні копальні, відкриті в Забайкальському краї у XVII ст. Нову монету також перекарбовували з грошей старого зразка — чешуйок.

В період правління Петра I гривеники випускалися в 1701—1702, 1704—1707, 1713, 1718—1720 і 1723 рр. Загалом, всі вони вирізняються рисунком герба. З 1718 року на цих монетах з’явилися випуклі рахункові крапки, завдяки яким неграмотне населення імперії розпізнавало номінал монети.

Гривеник 1701 року. Кадашевський монетний двір.

Гривеник 1705 року. Кадашевський монетний двір.

24 січня 1718 року іменним указом Петра I проба срібла в гривениках була знижена до 729. Зберігши минулу вагу монети, вміст чистого срібла знизили до 2,07 г. Діаметр монети визначили в 20 мм. Також затвердили, що будь-яка розмінна монета обов’язково повинна карбуватися з гуртом на ребрі, щоб запобігти їх підробці — «дабы ворам отливать было нельзя… и как серебряныя, так и медныя по краям опечатывать...». На деяких гривениках з’явилося позначення мінцмейстера у вигляді латинської літери «L» на хвості або під лапою орла. Це був знак монетаря Йогана Ланга, який працював на московських монетних дворах у 1707—1719 рр.

Гривеник 1718 року (арабськими цифрами). Літера «L» на хвості.

Гривеник 1720 року (буквами кирилиці).

За правління імператриці Анни Іоановни (1730—1740 рр.) гривеник карбувався в 1731—1735 роках. Оформлення монет було схожим на дизайн петровських гривеників після 1718 року. Пробу металу знов збільшили до 802-ї, а нормативну вагу встановили в 2,59 г (чистого срібла — 2,08 г).

В 1741 році на гривениках вперше з’явилося зображення імператора, на той час формальним монархом був піврічний племінник імператриці Анни. Його правління подарувало нумізматам декілька типів рідкісних монет, серед яких і перший в історії портретний гривеник. Монета вперше почала карбуватися зі срібла 72-ї проби з нормативною вагою 2,59 г.

Гривеник Анни Іоановни, 1731 рік. Кадашевський монетний двір.

Гривеник Іоана Антоновича, 1741 рік. Красний монетний двір.

Практично всі срібні монети формального імператора вилучалися в роки правління Єлизавети Петрівни, тому до нашого часу дійшло досить небагато цих нумізматичних екземплярів, зокрема і гривеників. Знищуючи монети Іоана Антоновича, уряд Єлизавети тим не менш скористався дизайном і оформленням реверсу його гривеника. Цей дизайн зберігся аж до XVII століття та не змінювався.

Гривеники Єлизавети випуску 1742—1757 рр. також, як і гривеники попереднього монарха — портретні. Технічні характеристики монети теж не змінювали, вони відповідали нормам монет Іоана Антоновича.

За півріччя правління Петра III срібні гривеники не карбувалися.

Гривеник Єлизавети Петрівни, 1748 рік. Срібло 750-ї проби, 2,4 г

Випуск монет цього номіналу був відновлений вже при Катерині II в 1764 році. Гривеники Катерини відомі в трьох різновидах, що відрізняються елементами дизайну та оформленням аверсу:

• 1764—1766 рр. — портрет імператриці з шарфом на шиї;
• 1767—1776 рр. — портрет імператриці без шарфа;
• 1767—1776 рр. — пізній портрет.

Монети нової імператриці за оформленням ідентичні гривеникам Єлизавети Петрівни. Однак нормативна вага і діаметр зменшили до 2,37 г і 17—19 мм, а вміст чистого срібла — 1,78 г.

Монету з вказаним номіналом саме словом «гривеник» остаточно припинили карбувати в 1796 році, коли були випущені останні Катеринині гривеники. За імператора Павла I номінал «гривеник» змінився номіналом «10 копійок».

Гривеник Катерини II, 1764 рік (з шарфом на шиї).

Гривеник Катерини II, 1773 рік (без шарфа на шиї).

Гривеник Катерини II, 1795 рік (пізній портрет).

Див. також

• Гривня
• Гріш, грошик
• Деньга
• Злот
• Карбованець
• Копійка, копійчина
• Монета
• Осьмак
• Піняз
• Полушка
• Рубльовик
• Срібник, срібняк
• Семишник, сьомак
• Семигривенник
• Талер
• Трояк
• Червінець
• Шостак, шестишаговик
• Шаг, шеляг

Джерела та література