Відмінності між версіями «Урвати»
(Створена сторінка: '''Урвати, -ся. '''См. '''Уривати, -ся. ''' Категорія:Ур) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Урвати, -ся. '''См. '''Уривати, -ся. ''' | '''Урвати, -ся. '''См. '''Уривати, -ся. ''' | ||
[[Категорія:Ур]] | [[Категорія:Ур]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''УРИВАТИ (ВРИВАТИ)''', аю, аєш, недок., '''УВІРВАТИ (ВВІРВАТИ) і УРВАТИ''', ву, веш, док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Тягнучи, смикаючи, відокремлювати частину від цілого; відривати. Налякане звірятко [ящірка] з усієї сили перлося наперед. Аж нарешті урвало притиснену часть [частину] хвостика й утікало просто перед себе (Лесь Мартович, Тв., 1954, 293); Вона урвала пряжу, і, кинувшись до Малашки, почала з удаваною злістю штурхати її веретеном попід боки (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 99); | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | '''Урива́ти (урва́ти) терпе́ць''' див. [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%8C терпе́ць]. З труднощами знаходити, виділяти для якої-небудь мети (час). Цілий тиждень Христя за приводом хазяйки, наче в каторжній роботі, коло печі крутилася, уриваючи післяобідній зайвий час на підмазування (Мирний, III, 1954, 81); За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись (Вовчок, І, 1955, 118); Тайжан урвав на світанку хвилину і прибіг допомогти Кумиш (Тулуб, В степу.., 1964, 40). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Урвати.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Урвати2.jpeg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| jnLesx8EA5g }} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 10:49, 13 листопада 2021
Урвати, -ся. См. Уривати, -ся.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УРИВАТИ (ВРИВАТИ), аю, аєш, недок., УВІРВАТИ (ВВІРВАТИ) і УРВАТИ, ву, веш, док., перех.
1. Тягнучи, смикаючи, відокремлювати частину від цілого; відривати. Налякане звірятко [ящірка] з усієї сили перлося наперед. Аж нарешті урвало притиснену часть [частину] хвостика й утікало просто перед себе (Лесь Мартович, Тв., 1954, 293); Вона урвала пряжу, і, кинувшись до Малашки, почала з удаваною злістю штурхати її веретеном попід боки (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 99);
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Урива́ти (урва́ти) терпе́ць див. терпе́ць. З труднощами знаходити, виділяти для якої-небудь мети (час). Цілий тиждень Христя за приводом хазяйки, наче в каторжній роботі, коло печі крутилася, уриваючи післяобідній зайвий час на підмазування (Мирний, III, 1954, 81); За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись (Вовчок, І, 1955, 118); Тайжан урвав на світанку хвилину і прибіг допомогти Кумиш (Тулуб, В степу.., 1964, 40).
Ілюстрації
|
|
