Відмінності між версіями «Безпутний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 10: Рядок 10:
 
*''Ах ти ж хлоп'я безпутне. Та хіба ж можна на рідну бабусю отаке плести? (Яків Баш, На землі.., 1957, 66); ''
 
*''Ах ти ж хлоп'я безпутне. Та хіба ж можна на рідну бабусю отаке плести? (Яків Баш, На землі.., 1957, 66); ''
 
*''Бувай здоровенька і прости, що лист якийсь безпутний — дуже гаряче! (Леся Українка, V, 1956, 54). ''
 
*''Бувай здоровенька і прости, що лист якийсь безпутний — дуже гаряче! (Леся Українка, V, 1956, 54). ''
==== Синоніми ====
 
Непутящий, плутаний, хаотичний
 
 
===[https://uk.worldwidedictionary.org/безпутний Синонімічний словник української мови]===
 
===[https://uk.worldwidedictionary.org/безпутний Синонімічний словник української мови]===
 
'''БЕЗПУ́ТНИЙ''' розм. той, що діє легковажно, нерозумно або негідно з морального боку.
 
'''БЕЗПУ́ТНИЙ''' розм. той, що діє легковажно, нерозумно або негідно з морального боку.
Рядок 35: Рядок 33:
 
# [http://sum.in.ua/s/bezputnyj  Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 
# [http://sum.in.ua/s/bezputnyj  Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 
# [https://uk.worldwidedictionary.org/безпутний Всесвітній словник української мови]
 
# [https://uk.worldwidedictionary.org/безпутний Всесвітній словник української мови]
# [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/1754-berezen.htm Словник української мови Б. Грінченка][[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
+
[[Категорія:Слова 2021 року]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]
+

Версія за 23:19, 11 листопада 2021

Безпутний, -а, -е и безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БЕЗПУ́ТНИЙ, той, що відзначається легковажністю; безладний, розгульний. Вживання у літературі:

  • Мотря спершу дивилася на безпутне життя [Чіпчине] та плакала, та вговорювала Чіпку (Панас Мирний, II, 1954, 161);
  • Де цей безпутний Багрич пропадав цілу ніч? Пиячив? У кого? З ким? (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 48);
  • Ах ти ж хлоп'я безпутне. Та хіба ж можна на рідну бабусю отаке плести? (Яків Баш, На землі.., 1957, 66);
  • Бувай здоровенька і прости, що лист якийсь безпутний — дуже гаряче! (Леся Українка, V, 1956, 54).

Синонімічний словник української мови

БЕЗПУ́ТНИЙ розм. той, що діє легковажно, нерозумно або негідно з морального боку. Вживання у літературі:

  • А коли до отця Вікентія якось, утікаючи від філера, приїхав його безпутний двоюрідний брат, що знюхався з терористами, акції молодого батюшки в очах отця Миколая одразу пішли вгору (М. Стельмах); - Непутящий учень з того Павлика, - порішила вчителька (К. Гордієнко);
  • Людям не жаль. "Нехай, кажуть, гине ледача дитина, Коли не зуміла себе шанувать" (Т. Шевченко).

Синоніми

НЕПУТЯ́ЩИЙ, ЛЕДА́ЧИЙ, НЕПУ́ТНІЙ

Ілюстрації


Джерела

  1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  2. Всесвітній словник української мови