Відмінності між версіями «Безпутний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
<gallery> | <gallery> | ||
| − | Файл:Безпутний.jpg#file| Чіпка, герой роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні...", став "пропащою силою" - безпутнім. | + | Файл:Безпутний.jpg#file|Чіпка, герой роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні...", став "пропащою силою" - безпутнім. |
| − | Файл: | + | Файл:Безпутний_2.jpg |
| + | Файл:Безпутний3.jpg | ||
</gallery> | </gallery> | ||
| Рядок 32: | Рядок 33: | ||
==Джерела== | ==Джерела== | ||
| − | # [http://sum.in.ua/s/ | + | # [http://sum.in.ua/s/bezputnyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)] |
| − | # [https://uk.worldwidedictionary.org/ | + | # [https://uk.worldwidedictionary.org/безпутний Всесвітній словник української мови] |
# [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/1754-berezen.htm Словник української мови Б. Грінченка][[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | # [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/1754-berezen.htm Словник української мови Б. Грінченка][[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 23:14, 11 листопада 2021
Безпутний, -а, -е и безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БЕЗПУ́ТНИЙ, той, що відзначається легковажністю; безладний, розгульний. Вживання у літературі:
- Мотря спершу дивилася на безпутне життя [Чіпчине] та плакала, та вговорювала Чіпку (Панас Мирний, II, 1954, 161);
- Де цей безпутний Багрич пропадав цілу ніч? Пиячив? У кого? З ким? (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 48);
- Ах ти ж хлоп'я безпутне. Та хіба ж можна на рідну бабусю отаке плести? (Яків Баш, На землі.., 1957, 66);
- Бувай здоровенька і прости, що лист якийсь безпутний — дуже гаряче! (Леся Українка, V, 1956, 54).
Синоніми
Непутящий, плутаний, хаотичний
Синонімічний словник української мови
БЕЗПУ́ТНИЙ розм. той, що діє легковажно, нерозумно або негідно з морального боку. Вживання у літературі:
- А коли до отця Вікентія якось, утікаючи від філера, приїхав його безпутний двоюрідний брат, що знюхався з терористами, акції молодого батюшки в очах отця Миколая одразу пішли вгору (М. Стельмах); - Непутящий учень з того Павлика, - порішила вчителька (К. Гордієнко);
- Людям не жаль. "Нехай, кажуть, гине ледача дитина, Коли не зуміла себе шанувать" (Т. Шевченко).
Синоніми
НЕПУТЯ́ЩИЙ, ЛЕДА́ЧИЙ, НЕПУ́ТНІЙ
Ілюстрації
