Відмінності між версіями «Удила»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|jsvPWZuXuq0}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 22:45, 11 листопада 2021
Удила, уди́л, мн. = Вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307.
Зміст
Сучасні словники
УДИЛА = ВУДИ́ЛА, ил, мн. Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня. Купи мені золоті вудила, Щоб я твого коня до води водила (Павло Чубинський, V, 1874, 195); Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (Петро Панч, II, 1956, 324).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 781.
Ілюстрації
|
|
|
