Відмінності між версіями «Шибнем»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | ШИБНЕ́М, присл. З розмаху, з розбігу. Добігши до воріт, треба тричі шибнем ударити в їх [в них] (Номис). | + | ШИБНЕ́М, присл. З розмаху, з розбігу. Добігши до воріт, треба тричі шибнем ударити в їх [в них] (Номис). |
| + | |||
| + | З розбігу: а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись. Кидали [елліни] спис з місця в ціль і з розбігу на дальність. Робили це однаково вправно і лівицею, і правицею (Наука і життя, 11, 1966, 31); | ||
| + | б) не встигнувши зупинитися після бігу. Раптом назустріч [дівчинці] з провулку виринула маленька постать. Вони з розбігу просто стукнулись лобами (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 25). | ||
| + | |||
| + | З розмахом: а) з силою, розмахнувшись, замахнувшись. Він підскочив до саней і з розмаху вгатив сокиру в рожен (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 79); — Ой, як же ви мене перелякали! — Ухопила його за ліву руку і з розмахом ударила межи плечі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 273); Лукія вишарпнула передавач у нього з рук і з усього розмаху трахнула об підлогу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 108); | ||
| + | б) з розгону. Вдоволений Сивенко зажмурює очі, сміється із розмаху сідає на місце (Степан Васильченко, I, 1959, 151); Гість з розмаху потонув у м'якому кріслі (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 32). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови у 20 томах | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 20:04, 11 листопада 2021
Шибнем, нар. Съ размаху. Добігши до воріт, треба тричі шибнем ударить у їх. Ном. стр. 282, № 341.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ШИБНЕ́М, присл. З розмаху, з розбігу. Добігши до воріт, треба тричі шибнем ударити в їх [в них] (Номис).
З розбігу: а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись. Кидали [елліни] спис з місця в ціль і з розбігу на дальність. Робили це однаково вправно і лівицею, і правицею (Наука і життя, 11, 1966, 31);
б) не встигнувши зупинитися після бігу. Раптом назустріч [дівчинці] з провулку виринула маленька постать. Вони з розбігу просто стукнулись лобами (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 25).
З розмахом: а) з силою, розмахнувшись, замахнувшись. Він підскочив до саней і з розмаху вгатив сокиру в рожен (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 79); — Ой, як же ви мене перелякали! — Ухопила його за ліву руку і з розмахом ударила межи плечі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 273); Лукія вишарпнула передавач у нього з рук і з усього розмаху трахнула об підлогу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 108); б) з розгону. Вдоволений Сивенко зажмурює очі, сміється із розмаху сідає на місце (Степан Васильченко, I, 1959, 151); Гість з розмаху потонув у м'якому кріслі (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 32).
Словник української мови у 20 томах
Ілюстрації
|
|
|
