Відмінності між версіями «Жерниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | <br /> | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/sternja '''''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''''']=== | ||
<br /> | <br /> | ||
'''СТЕРНЯ, і, жін.'''<br /> | '''СТЕРНЯ, і, жін.'''<br /> | ||
| Рядок 9: | Рядок 11: | ||
1. Поле, на якому зібрані хлібні рослини й залишилися лише зрізані біля кореня їх стебла.<br /> | 1. Поле, на якому зібрані хлібні рослини й залишилися лише зрізані біля кореня їх стебла.<br /> | ||
:''Корови ситі на стерні лежать і ремигають (Іван Франко, XI, 1952, 179);'' | :''Корови ситі на стерні лежать і ремигають (Іван Франко, XI, 1952, 179);'' | ||
| − | :''Весело розмовляючи, розмахуючи руками, хлопці йдуть стернею (Степан Васильченко, III, 1960, 319)''; | + | :''Весело розмовляючи, розмахуючи руками, хлопці йдуть стернею (Степан Васильченко, III, 1960, 319);'' |
| + | <br /> | ||
| + | 2. Зрізані біля кореня стебла хлібних рослин, що стоять на пні. | ||
| + | :''Стерня коле босі ноги, аж на плач збирається Хариті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 17);'' | ||
| + | :''Праворуч розстилався і тягнувся на захід рівний степ, вкритий потемнілою стернею (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 37);'' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 11:58, 11 листопада 2021
Жерниця, -ці, ж. = Стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. АД. І. 85.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СТЕРНЯ, і, жін.
1. Поле, на якому зібрані хлібні рослини й залишилися лише зрізані біля кореня їх стебла.
- Корови ситі на стерні лежать і ремигають (Іван Франко, XI, 1952, 179);
- Весело розмовляючи, розмахуючи руками, хлопці йдуть стернею (Степан Васильченко, III, 1960, 319);
2. Зрізані біля кореня стебла хлібних рослин, що стоять на пні.
- Стерня коле босі ноги, аж на плач збирається Хариті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 17);
- Праворуч розстилався і тягнувся на захід рівний степ, вкритий потемнілою стернею (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 37);
Ілюстрації
|
|
|
|
