Відмінності між версіями «Киринник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
{{#ev:youtube|ksJ2CFSP5hA}} | {{#ev:youtube|ksJ2CFSP5hA}} | ||
− | |||
− | |||
Версія за 18:23, 8 листопада 2021
Кири́нник, -ка, м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Великий тлумачний словник сучасної мови
Кири́нник -а, ч., заст. - Забруднювач.
Лексикон львівський
Кири́нник - брудний, неохайний чоловік; нечупара (ст)||зацофанець, капарник, коцмолух (коцмолюх), нехлюйник, нехлюя, свинтус (свинтух), фанда, шлямазарник, шмайґілес (шмайделес), шмаровоз (смаровоз, шміровоз), шмунко (шмунько)