Відмінності між версіями «Цина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-Tin-2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-Tin-2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цина.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цина.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img 0.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 16:01, 8 листопада 2021
Цина, -ни, ж. Олово, цинкъ. Желех.
Сучасні словники
ЦИ́НА, и, жін., заст. 1. Олово. 2. Цинк;
Вироби, предмети з цинку або покриті цинком.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 215.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Література
А хіба коня погано буде купити? ..І корів штук троє. І землі прикупити. І стодолу поставити. Хай хоч не під циною, але простору і з доброго дерева, щоб і синам і онукам служила... (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 49).
