Цина

Цина, -ни, ж. Олово, цинк. Желех.

Сучасні словники

ЦИ́НА, и, жін., заст. 1. Олово. 2. Цинк;

 Вироби, предмети з цинку або покриті цинком. 

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 215.

Ілюстрації

Література

А хіба коня погано буде купити? ..І корів штук троє. І землі прикупити. І стодолу поставити. Хай хоч не під циною, але простору і з доброго дерева, щоб і синам і онукам служила... (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 49).

Джерела

http://sum.in.ua/s/cyna