Відмінності між версіями «Думний»
(Створена сторінка: '''Думний, -а, -е. '''1) Задумчивый, мыслящій. ''І думнеє чоло похмарніло. ''Шевч. (1883) 127. 2) Гордый. ...) |
(Додала додаткову інформацію про слово "думний", споріднені слова, фото та відео матеріали.) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Думний, -а, -е. '''1) Задумчивый, мыслящій. ''І думнеє чоло похмарніло. ''Шевч. (1883) 127. 2) Гордый. ''Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами? ''Св. Л. 124. | '''Думний, -а, -е. '''1) Задумчивый, мыслящій. ''І думнеє чоло похмарніло. ''Шевч. (1883) 127. 2) Гордый. ''Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами? ''Св. Л. 124. | ||
[[Категорія:Ду]] | [[Категорія:Ду]] | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | '''ДУ́МНИЙ, а, е.''' | ||
+ | |||
+ | 1. розм. Заглиблений у думки; задумливий, замислений. А Настя мені якось і каже: — Так от чого матуся така думна ходила!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 262); Чорнобривцями заквітчаний [на фото], у рушник прибраний, а сам думний та сумний... (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 13); | ||
+ | // Який виражає заглибленість у думки. Старий промовив: — недоуми! Занапастили божий рай!.. І думнеє Чоло похмаріло... (Тарас Шевченко, II, 1953, 26); Хлопець мовчить. Лице його стає таке думне, горде, хороше (Степан Васильченко, II, 1959, 55). | ||
+ | |||
+ | 2. рідко. Те саме, що гордовитий. — Чого ж ти така думна? чого погорджаєш поповичами? (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 87). | ||
+ | |||
+ | 3. іст. Прикм. до дума 3. Коли скликали віщі дзвони На думну раду козаків, — Любові й дружби мак червоний У Переяславі зацвів (Максим Рильський, Поеми, 1957, 401); | ||
+ | // Стос. до боярської думи. Бояри, стольники, думні дяки та всякі інші царедворці — не раз і не два зазирали з-за важких дверей, але цар їм аражливо кивав, щоб не вступали (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 562). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 436. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Думний22.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Думний11.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Думний33.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| ouiUrJgqHQM}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Замислитися]=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8 Думати]=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%B9 Гордий]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 01:23, 7 листопада 2021
Думний, -а, -е. 1) Задумчивый, мыслящій. І думнеє чоло похмарніло. Шевч. (1883) 127. 2) Гордый. Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами? Св. Л. 124.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДУ́МНИЙ, а, е.
1. розм. Заглиблений у думки; задумливий, замислений. А Настя мені якось і каже: — Так от чого матуся така думна ходила!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 262); Чорнобривцями заквітчаний [на фото], у рушник прибраний, а сам думний та сумний... (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 13); // Який виражає заглибленість у думки. Старий промовив: — недоуми! Занапастили божий рай!.. І думнеє Чоло похмаріло... (Тарас Шевченко, II, 1953, 26); Хлопець мовчить. Лице його стає таке думне, горде, хороше (Степан Васильченко, II, 1959, 55).
2. рідко. Те саме, що гордовитий. — Чого ж ти така думна? чого погорджаєш поповичами? (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 87).
3. іст. Прикм. до дума 3. Коли скликали віщі дзвони На думну раду козаків, — Любові й дружби мак червоний У Переяславі зацвів (Максим Рильський, Поеми, 1957, 401); // Стос. до боярської думи. Бояри, стольники, думні дяки та всякі інші царедворці — не раз і не два зазирали з-за важких дверей, але цар їм аражливо кивав, щоб не вступали (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 562).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 436.