Відмінності між версіями «Кривдонька»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кри́вдонька и кри́вдочка, ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''кривда. ''' | '''Кри́вдонька и кри́вдочка, ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''кривда. ''' | ||
| + | [[Категорія:Кр]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| Рядок 42: | Рядок 43: | ||
====[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24669-kryvda.html#show_point Кривда]==== | ====[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24669-kryvda.html#show_point Кривда]==== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
| − | |||
| − | |||
Поточна версія на 17:48, 5 листопада 2021
Кри́вдонька и кри́вдочка, ки, ж. Ум. отъ кривда.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КРИ́ВДОНЬКА, у, и, жін., зменш.-пест. = Кривда.
КРИ́ВДА, и, жін.
1. Несправедливий учинок щодо кого-небудь, несправедливе ставлення до когось, чогось; несправедливість (у 2 знач.). Його [І. Франка] інтересують соціальні й економічні сторони того [сільського] життя, гніт, страждання і всяка кривда (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 36); Колись гордий противник усякої кривди, тепер низько клонив [суддя] перед нею голову (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 42); [Сильвестр:] Смирись, Микито! Скрізь ти кривди бачиш, Які судити ти ще молодий (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 14).
— Образа, ураза. Не стільки гірка кривда, як злість налила її очі сльозами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 369); Не мав [Іван] до Палагни жалю, навіть кривди не чув у серці, хоч бився за неї з Юром (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343); Олена розплакалася... То не були сльози гіркого жалю чи невигоеної кривди (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 9).
Кривду мати від кого та без додатка — бути ображеним, скривдженим кимось; ображатися. — Надіюся, любий брате, Що не будеш кривди мати (Іван Франко, XII, 1953, 446); Кривду робити (чинити і т. ін.) кому — несправедливо поводитися з ким-небудь, ображати когось; кривдити (у 1 знач.); Лучче [краще] кривду терпіти, як кривду чинити (Номис, 1864, № 2294); — Ну, чого ти плачеш? — знов почала Настя, .. — чи тобі хто кривду яку робить? (Леся Українка, III, 1952, 736).
2. Те саме, що шкода. Думаю, що йому не буде кривди, якщо партія дасть йому більшу плату за той час роботи при редакції (Леся Українка, III, 1952, 693); Вона.. без кривди домашньому комфорту могла робити ще більші пожертвування (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 101); Яка їм із того кривда, вони не могли сказати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 106).
3. нар.-поет. Те саме, що неправда. Що мусим робити? Нема правди, не виросла; Кривда повиває... (Тарас Шевченко, I, 1951, 146); Земле, моя всеплодющая мати, .. дай.. Ясність думкам — в серце кривди влучать (Іван Франко, X, 1954, 12); Ми ростемо у височінь і вшир, І правда наша кривду поборола... (Максим Рильський, II, 1960, 89); — Не вчись, дочко, брехать! Кривдою світ пройдеш, та назад не вернешся (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 95).
Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка
КРИ́ВДОНЬКА и КРИ́ВДОЧКА, и, ж. Ум. отъ кривда.
КРИ́ВДА, и, ж.
1. Несправедливость, обида. І велів панам ляхам на Україні чотирі місяці стояти, а ні козаку, ні мужику жадної кривди чинити (Макс).
2. Неправда. Чия правда, чия кривда і чиї ми діти (Шевч. 46); Чия кривда, нехай того Бог скарає (Ном. № 2293). Ум. кри́вдонька, кри́вдочка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови — «Перун» (2005)
КРИ́ВДОНЬКА, и, ж. Пестл. до кривда.
Ілюстрації
|
|
|
