Відмінності між версіями «Конозити»

Версія за 19:14, 2 листопада 2021

Конозити, -жу, -зиш, гл. 1) Корчить, морщить (въ работѣ). Мнж. 2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить. Уман. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова КОНО́ЗИТИ у сучасних словниках: «корчити, морщити (в роботі); (безос.) морозити? судомити?»

псл. ko-noziti, похідне від *ko-noza, пов’язаного з дієсловом (pro-)nьziti, nizati, укр. низа́ти (пор. (за-)но́за, похідне того самого кореня й ступеня вокалізму) і утвореного від нього за допомогою словотворчого компонента ko- (пор. [ко-вертати] «повертати»);

в основі семантичного розвитку лежить переносне вживання дієслова низа́ти «колоти наскрізь» (›«дошкуляти, непокоїти»);

п. [konozić] «намовляти, посилено наполягати», [konozić się] «виявляти нетерпіння, поспішати»;

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Академічний словник української мови http://sum.in.ua/s/stoptuvaty

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

Зовнішні посилання