Відмінності між версіями «Пліть»
(Створена сторінка: '''Пліть, -ті, '''''ж. ''1) Вьющійся стебель. 2) = '''Плетянка 2. '''Гол. Од. 56. ''Пліть солом’яна. ''О. 1862....) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пліть, -ті, '''''ж. ''1) Вьющійся стебель. 2) = '''Плетянка 2. '''Гол. Од. 56. ''Пліть солом’яна. ''О. 1862. IV. 2. | '''Пліть, -ті, '''''ж. ''1) Вьющійся стебель. 2) = '''Плетянка 2. '''Гол. Од. 56. ''Пліть солом’яна. ''О. 1862. IV. 2. | ||
[[Категорія:Пл]] | [[Категорія:Пл]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ПЛІТЬ 1, і, жін. | ||
| + | 1. Витке стебло. | ||
| + | 2. рідко. Плетений, грубий батіг; нагайка. Да взяв милий дротяну пліть (Павло Чубинський, V, 1874, 592); Міцно юнак ударив Пліттю коня гнідого І полетів в погоню (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 179). | ||
| + | 3. діал. Сплетена з соломи стрічка, з якої потім зшивається бриль. — А пліті на бриль даси? Ти ж собі налагодив!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 100). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 587. | ||
| + | Коментарі (0) | ||
| + | ПЛІТЬ 2, і, жін. Збірн. до плітка2 1. Я був малий і рідко докидав Своє слівце про очерет, про став, Про хитру пліть, про ненаситну щуку (Максим Рильський, II, 1960, 117). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 587. | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Пліть, -ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом'яна. О. 1862. IV. 2. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ПЛІТЬ 1, і, ж. | ||
| + | 1. Витке стебло. | ||
| + | 2. рідко. Плетений, грубий батіг; нагайка. Да взяв милий дротяну пліть (Чуб., V, 1874, 592); Міцно юнак ударив Пліттю коня гнідого І полетів в погоню (Перв., З глибини, 1956, 179). | ||
| + | 3. діал. Сплетена з соломи стрічка, з якої потім зшивається бриль. — А пліті на бриль даси? Ти ж собі налагодив!.. (Коцюб., І, 1955, 100). | ||
| + | ПЛІТЬ2, і, ж. Збірн. до плі́тка2 1. Я був малий і рідко докидав Своє слівце про очерет, про став, Про хитру пліть, про ненаситну щуку (Рильський, II, 1960, 117). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 587. | ||
| + | Пліть, ті, ж. | ||
| + | 1) Вьющійся стебель. | ||
| + | 2) = Плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом’яна. О. 1862. IV. 2. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 196. | ||
| + | пліть — | ||
| + | 1) плетений, грубий ба¬тіг; нагайка. Да взяв милий дротяну пліть (П. Чубинський); | ||
| + | 2) сплете¬на з соломи стрічка, з якої потім зшивається бриль. | ||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 458. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Пліть1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Пліть3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Пліть2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| 1YMtsz-IccQ}} | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube| AEbqplwtpRc}} | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube| 0IgW2yewlcQ}} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
Поточна версія на 08:20, 30 жовтня 2021
Пліть, -ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = Плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом’яна. О. 1862. IV. 2.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПЛІТЬ 1, і, жін. 1. Витке стебло. 2. рідко. Плетений, грубий батіг; нагайка. Да взяв милий дротяну пліть (Павло Чубинський, V, 1874, 592); Міцно юнак ударив Пліттю коня гнідого І полетів в погоню (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 179). 3. діал. Сплетена з соломи стрічка, з якої потім зшивається бриль. — А пліті на бриль даси? Ти ж собі налагодив!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 100). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 587. Коментарі (0) ПЛІТЬ 2, і, жін. Збірн. до плітка2 1. Я був малий і рідко докидав Своє слівце про очерет, про став, Про хитру пліть, про ненаситну щуку (Максим Рильський, II, 1960, 117). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 587.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Пліть, -ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом'яна. О. 1862. IV. 2.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ПЛІТЬ 1, і, ж. 1. Витке стебло. 2. рідко. Плетений, грубий батіг; нагайка. Да взяв милий дротяну пліть (Чуб., V, 1874, 592); Міцно юнак ударив Пліттю коня гнідого І полетів в погоню (Перв., З глибини, 1956, 179). 3. діал. Сплетена з соломи стрічка, з якої потім зшивається бриль. — А пліті на бриль даси? Ти ж собі налагодив!.. (Коцюб., І, 1955, 100). ПЛІТЬ2, і, ж. Збірн. до плі́тка2 1. Я був малий і рідко докидав Своє слівце про очерет, про став, Про хитру пліть, про ненаситну щуку (Рильський, II, 1960, 117). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 587. Пліть, ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = Плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом’яна. О. 1862. IV. 2. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 196. пліть — 1) плетений, грубий ба¬тіг; нагайка. Да взяв милий дротяну пліть (П. Чубинський); 2) сплете¬на з соломи стрічка, з якої потім зшивається бриль. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 458.
Ілюстрації
|
|
|
