Пліть

Пліть, -ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = Плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом’яна. О. 1862. IV. 2.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Цікаві факти
- 4.1 Матеріал з Вікіпедії

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЛІТЬ 1, і, жін. 1. Витке стебло. 2. рідко. Плетений, грубий батіг; нагайка. Да взяв милий дротяну пліть (Павло Чубинський, V, 1874, 592); Міцно юнак ударив Пліттю коня гнідого І полетів в погоню (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 179). 3. діал. Сплетена з соломи стрічка, з якої потім зшивається бриль. — А пліті на бриль даси? Ти ж собі налагодив!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 100). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 587. Коментарі (0) ПЛІТЬ 2, і, жін. Збірн. до плітка2 1. Я був малий і рідко докидав Своє слівце про очерет, про став, Про хитру пліть, про ненаситну щуку (Максим Рильський, II, 1960, 117). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 587.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Пліть, -ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом'яна. О. 1862. IV. 2.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПЛІТЬ 1, і, ж. 1. Витке стебло. 2. рідко. Плетений, грубий батіг; нагайка. Да взяв милий дротяну пліть (Чуб., V, 1874, 592); Міцно юнак ударив Пліттю коня гнідого І полетів в погоню (Перв., З глибини, 1956, 179). 3. діал. Сплетена з соломи стрічка, з якої потім зшивається бриль. — А пліті на бриль даси? Ти ж собі налагодив!.. (Коцюб., І, 1955, 100). ПЛІТЬ2, і, ж. Збірн. до плі́тка2 1. Я був малий і рідко докидав Своє слівце про очерет, про став, Про хитру пліть, про ненаситну щуку (Рильський, II, 1960, 117). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 587. Пліть, ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = Плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом’яна. О. 1862. IV. 2. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 196. пліть — 1) плетений, грубий ба¬тіг; нагайка. Да взяв милий дротяну пліть (П. Чубинський); 2) сплете¬на з соломи стрічка, з якої потім зшивається бриль. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 458.