Відмінності між версіями «Дьор»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Дьор, -ру, '''''м. ''Въ выраженіи: '''дьору дати'''. Удрать. Кв.  
 
'''Дьор, -ру, '''''м. ''Въ выраженіи: '''дьору дати'''. Удрать. Кв.  
[[Категорія:Дь]]
+
=='''Орфографічний  словник'''==
  
==Сучасні словники==
+
{| class="wikitable"
===[http://sum.in.ua/s/djor Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
+
|-
 +
! Відмінок  !! Однина !! Множина
 +
|-
 +
| Називний || дьор || дьори
 +
|-
 +
| Родовий || дьору || дьорів
 +
|-
 +
| Давальний || дьорові || дьорам
 +
|-
 +
| Знахідний || дьор || дьори
 +
|-
 +
| Орудний || дьором || дьорами
 +
|-
 +
| Місцевий || на/у дьорі || на/у дьорах
 +
|-
 +
| Кличний || дьоре || дьори
 +
|}
 +
'''дьор - іменник, чоловічий рід, неістота
  
ДЬОР, у, чол.: ◊ Дати дьору — втекти, зникнути і т. ін. Я б вже давно дав дьору, так хочеться дивитись на сюю комедію (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 184); Покрутився [літак] над нашим кордоном, прикордонники стрельнули, і він дав дьору (Микола Трублаїні, I, 1955, 57).
+
=='''Ілюстрації'''==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дьору 1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bezhat-po-doroge.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дьору 3.jpg|x140px]]
 +
|}
  
===[http://slovopedia.org.ua/49/53396/357424.html Фразеологічний словник української мови ]===
+
=='''Медіа'''==
Дава́ти / да́ти (врі́зати) дра́ла (драпака́, дьо́ру і т. ін.), зневажл. Швидко тікати, бігти. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла (Укр.. присл..); Вовчуки стирлувалися позад Вовчиці й Пелехатого, ладні щомиті врізати драла (П. Загребельний); Хлопчина ковзнув по стовбуру додолу, дав дьору, ніби його й не було тут (Є. Гуцало). дава́ти дра́пка. Пан совітник скоро перечує, що вона (жінка) пошукує за ним, зараз дає драпка (І. Франко). да́ти дьо́рки. Становий поїхав, а їх (Чіпку з товариством) звелів ще кріпше держати (в чорній), щоб не дали, бува, дьорки (Панас Мирний).
+
  
 +
=='''Див. також'''==
 +
 +
=='''Джерела та література'''==
 +
 +
=='''Зовнішні посилання'''==
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 00:22, 23 червня 2021

Дьор, -ру, м. Въ выраженіи: дьору дати. Удрать. Кв.

Орфографічний словник

Відмінок Однина Множина
Називний дьор дьори
Родовий дьору дьорів
Давальний дьорові дьорам
Знахідний дьор дьори
Орудний дьором дьорами
Місцевий на/у дьорі на/у дьорах
Кличний дьоре дьори

дьор - іменник, чоловічий рід, неістота

Ілюстрації

Дьору 1.jpg Bezhat-po-doroge.jpg Дьору 3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання