Відмінності між версіями «Хуторянець»
(Створена сторінка: '''Хуторянець, -нця, '''''м. ''= '''Хуторянин. '''Мет. 373. Категорія:Ху) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хуторянець, -нця, '''''м. ''= '''Хуторянин. '''Мет. 373. | '''Хуторянець, -нця, '''''м. ''= '''Хуторянин. '''Мет. 373. | ||
[[Категорія:Ху]] | [[Категорія:Ху]] | ||
| + | Сучасні словники | ||
| + | 1. Власник хутора (у 1 знач.). [Оксана:] Мені цікаво довідатись, від чого ми заможніші від усіх тутешніх хуторян? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Куди ж це він зібрався? На заробітки строковиком у далекі краї? А чи йде на косовицю до багатих тутешніх хуторян? (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 35). | ||
| + | |||
| + | 2. Мешканець хутора (у 2 знач.). На моріжку коло тину сидить уже цілий гурток хуторян; біліють сорочки, видніються кудлаті голови, босі ноги, тихим блиском сяють заспані очі (Степан Васильченко, I, 1959, 133); Ще зелено в полях, ще золото літа не покрасило їх. Небо світле, безхмарне, тільки низом, по обрію темними тучами стоять вдалині садки хуторян (Олесь Гончар, II, 1959, 239). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом. Наша книжка як попадеться у їх руки, то вони аж репетують та хвалять те, що найпоганше. А наші патріоти-хуторяни й собі за ними (Тарас Шевченко, I, 1951, 374). | ||
Поточна версія на 23:42, 31 травня 2021
Хуторянець, -нця, м. = Хуторянин. Мет. 373. Сучасні словники 1. Власник хутора (у 1 знач.). [Оксана:] Мені цікаво довідатись, від чого ми заможніші від усіх тутешніх хуторян? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Куди ж це він зібрався? На заробітки строковиком у далекі краї? А чи йде на косовицю до багатих тутешніх хуторян? (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 35).
2. Мешканець хутора (у 2 знач.). На моріжку коло тину сидить уже цілий гурток хуторян; біліють сорочки, видніються кудлаті голови, босі ноги, тихим блиском сяють заспані очі (Степан Васильченко, I, 1959, 133); Ще зелено в полях, ще золото літа не покрасило їх. Небо світле, безхмарне, тільки низом, по обрію темними тучами стоять вдалині садки хуторян (Олесь Гончар, II, 1959, 239).
3. перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом. Наша книжка як попадеться у їх руки, то вони аж репетують та хвалять те, що найпоганше. А наші патріоти-хуторяни й собі за ними (Тарас Шевченко, I, 1951, 374).
