Відмінності між версіями «Коворот»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
== [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23459-kovorot.html#show_point Словник Грінченка] == | == [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23459-kovorot.html#show_point Словник Грінченка] == | ||
1) Коловоротъ. ''Язик як на ковороті гуляє. ''Ном. № 12972. 2) Ворота, которыми запираются выходным улицы изъ села для охраненія полей отъ домашнихъ животныхъ. КС. 1893. V. 275. Рудч. Ск. ІІ. 171. | 1) Коловоротъ. ''Язик як на ковороті гуляє. ''Ном. № 12972. 2) Ворота, которыми запираются выходным улицы изъ села для охраненія полей отъ домашнихъ животныхъ. КС. 1893. V. 275. Рудч. Ск. ІІ. 171. | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:kovorot2.jpg | ||
| + | </gallery> | ||
Поточна версія на 19:08, 29 квітня 2021
Ко́ворот, -ту, м.
Словник української мови
КО́ВОРОТ 1, а, чол., заст. Ворота, якими перекривали вихідні вулиці села для охорони посівів від свійських тварин. З поля череда вертає, і десь у ковороті затихає пастухова сопілка (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 105).
КО́ВОРОТ 2, а, чол., діал. Коловорот
Словник Грінченка
1) Коловоротъ. Язик як на ковороті гуляє. Ном. № 12972. 2) Ворота, которыми запираются выходным улицы изъ села для охраненія полей отъ домашнихъ животныхъ. КС. 1893. V. 275. Рудч. Ск. ІІ. 171.
