Відмінності між версіями «Чхнути»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:116033451 mediaitem115984352.jpg|976 x 549p]] | ||
'''Спільнокореневе до слова "чхати".''' Так у народі називають безумовний рефлекс, що сприяє видаленню пилу, слизу та інших подразнюючих речовин з носової порожнини. Також це слово використовують, щоб описати специфічний булькаючий звук у старих автомобілях при поломці. В українській літературі можна зустріти яскраві приклади, які найкраще розкривають значення цього слова. ''Піднесла [Явдоха] йому під ніс тертого хріну. Він як нюхнув, та й чхнув аж тричі (Кв.-Осн., II, 1956, 202); Хмельницький запалив люльку, і хан Магомет-Гірей від того, що дим тютюновий залоскотав у носі, чхнув (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 565); Трактор чхнув, здригнувся (Рад. Укр., 5.IV 1959, 3). | '''Спільнокореневе до слова "чхати".''' Так у народі називають безумовний рефлекс, що сприяє видаленню пилу, слизу та інших подразнюючих речовин з носової порожнини. Також це слово використовують, щоб описати специфічний булькаючий звук у старих автомобілях при поломці. В українській літературі можна зустріти яскраві приклади, які найкраще розкривають значення цього слова. ''Піднесла [Явдоха] йому під ніс тертого хріну. Він як нюхнув, та й чхнув аж тричі (Кв.-Осн., II, 1956, 202); Хмельницький запалив люльку, і хан Магомет-Гірей від того, що дим тютюновий залоскотав у носі, чхнув (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 565); Трактор чхнув, здригнувся (Рад. Укр., 5.IV 1959, 3). | ||
Крім того, слово "чхнути" є синонімом до "чахнути"- втрачати сили, здоров'я, енергію. Наприклад. ''Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми! — Та що ж, пане-брате! Плачеш-плачеш, та й чхнеш! (Марко Вовчок, I, 1955, 26).'' | Крім того, слово "чхнути" є синонімом до "чахнути"- втрачати сили, здоров'я, енергію. Наприклад. ''Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми! — Та що ж, пане-брате! Плачеш-плачеш, та й чхнеш! (Марко Вовчок, I, 1955, 26).'' | ||
| Рядок 12: | Рядок 13: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| − | |- valign="top" | + | |- valign="top" |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | ==Медіа== | + | |
| + | ==Медіа== | ||
https://www.youtube.com/watch?v=Ll5fQs140fk (що швидше за все викликає чхання) | https://www.youtube.com/watch?v=Ll5fQs140fk (що швидше за все викликає чхання) | ||
<br /> | <br /> | ||
| Рядок 39: | Рядок 36: | ||
<br /> | <br /> | ||
https://platfor.ma/nauka-zafiksuvala-vypadok-koly-sproba-ne-chhnuty-rozirvala-glotku/ (НАГЛЯДНИЙ ПРИКЛАД ЧОМУ НЕ МОЖНА СТРИМУВАТИ ЧХАННЯ) | https://platfor.ma/nauka-zafiksuvala-vypadok-koly-sproba-ne-chhnuty-rozirvala-glotku/ (НАГЛЯДНИЙ ПРИКЛАД ЧОМУ НЕ МОЖНА СТРИМУВАТИ ЧХАННЯ) | ||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Версія за 00:42, 13 січня 2021
Спільнокореневе до слова "чхати". Так у народі називають безумовний рефлекс, що сприяє видаленню пилу, слизу та інших подразнюючих речовин з носової порожнини. Також це слово використовують, щоб описати специфічний булькаючий звук у старих автомобілях при поломці. В українській літературі можна зустріти яскраві приклади, які найкраще розкривають значення цього слова. Піднесла [Явдоха] йому під ніс тертого хріну. Він як нюхнув, та й чхнув аж тричі (Кв.-Осн., II, 1956, 202); Хмельницький запалив люльку, і хан Магомет-Гірей від того, що дим тютюновий залоскотав у носі, чхнув (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 565); Трактор чхнув, здригнувся (Рад. Укр., 5.IV 1959, 3).
Крім того, слово "чхнути" є синонімом до "чахнути"- втрачати сили, здоров'я, енергію. Наприклад. Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми! — Та що ж, пане-брате! Плачеш-плачеш, та й чхнеш! (Марко Вовчок, I, 1955, 26).
Зміст
Сучасні словники
Якщо ж розглядати це слово з наукової точки зору, то йому дають таке визначення: захисна реакція організму, що викликається подразненням чутливих нервових закінчень слизової оболонки носа і супроводжується різким видихом через ніс та нос. Причинами чхання найчастіше є механічні або хімічні подразнення на слизовій оболонці порожнини носа. До механічних стимулів може належати пил, волоски, інші дрібні тверді часточки. Також стимулювання інших полів інервацій трійчастого нерву, як-то смикання за брови, волосся на голові, ін'єкції поблизу ока, можуть призводити до чхання. Ще однією причиною чхання може бути патологічний процес в носовій порожнині. В першу чергу, це запалення: алергічні, інфекційні та інші риніти.
Культурні особливості прикмет на чхання
у народі вірять, що все має своє значення і відбувається невипадково. Цікаво, що українці в давнину примудрялися використовувати будь-які прояви людської фізіології у передбаченнях та ворожінні. Так чхання- своєрідний еквівалент визнання в любові, а також правдивості. В Римській імперії чхання також розглядали як добрий знак та бажали доброго здоров'я тому, хто чхнув. Язичники вважали, що чхання виганяє демонів з тіла людини. У Середньовіччі під час епідемії чуми чхання почали розглядати як ознаку хвороби, а тому примовка «нехай тебе благословить Бог» для людини, яка чхнула, була оголошена папою Григорієм I короткою молитвою, що допомагає одужати. У Японії, Китаї та Неаполі на початку XXI століття й надалі вважають, що чхання є сигналом про згадування людини іншими людьмі в розмові. В Індії чхнути перед початком роботи вважається поганим знаком.
