Відмінності між версіями «Заздрощі»
(Створена сторінка: '''Заздрощі, -щей и -щів, '''''ж., мн. ''Зависть, завистливость. Ком. І. 54. ''Що вже сестри з заздрощ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Заздрощі, -щей и -щів, '''''ж., мн. ''Зависть, завистливость. Ком. І. 54. ''Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився. ''Стор. І. 70. | '''Заздрощі, -щей и -щів, '''''ж., мн. ''Зависть, завистливость. Ком. І. 54. ''Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився. ''Стор. І. 70. | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/zazdroshhi Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br /> | ||
| + | |||
| + | ЗА́ЗДРОЩІ, ів, мн. Те саме, що заздрість. Залізо іржа з'їдає, а заздрий від заздрощів погибає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 218); Загомонів [натовп], посипались жарти, в яких, окрім веселощів, почувався і подив, і заздрощі, і навіть острах: — Стережіться, хлопці, — щасливець між нами! (Олесь Гончар, I, 1959, 47); — Петрик трісне з заздрощів, коли побачить мене у цих чоботях (Іван Багмут, Опов., 1959, 5). | ||
| + | |||
| + | [https://https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%89%D1%96 Всесвітній словник української мови]<br /> | ||
| + | |||
| + | ЗА́ЗДРІСТЬ (почуття досади, роздратування, викликане якоюсь перевагою іншого), ЗА́ЗДРОЩІмн.,ЗА́ВИДКИмн., розм.,ЗА́ВИСТЬрозм. рідко. Досада на свою злиденність і заздрість на Власове багатство мучили його (Панас Мирний); Брати і сестри з заздрощами поглядали на свого замурзаного братика, ніби на якогось пана (С. Добровольський); Мінометники виступали на найкращих конях, викликаючи завидки цілого полку (О. Гончар). | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | |||
| + | https://picua.org/images/2020/11/15/a8b9337d3b16ceba4751aab38753e984.jpg | ||
Поточна версія на 21:00, 15 листопада 2020
Заздрощі, -щей и -щів, ж., мн. Зависть, завистливость. Ком. І. 54. Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився. Стор. І. 70.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗА́ЗДРОЩІ, ів, мн. Те саме, що заздрість. Залізо іржа з'їдає, а заздрий від заздрощів погибає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 218); Загомонів [натовп], посипались жарти, в яких, окрім веселощів, почувався і подив, і заздрощі, і навіть острах: — Стережіться, хлопці, — щасливець між нами! (Олесь Гончар, I, 1959, 47); — Петрик трісне з заздрощів, коли побачить мене у цих чоботях (Іван Багмут, Опов., 1959, 5).
Всесвітній словник української мови
ЗА́ЗДРІСТЬ (почуття досади, роздратування, викликане якоюсь перевагою іншого), ЗА́ЗДРОЩІмн.,ЗА́ВИДКИмн., розм.,ЗА́ВИСТЬрозм. рідко. Досада на свою злиденність і заздрість на Власове багатство мучили його (Панас Мирний); Брати і сестри з заздрощами поглядали на свого замурзаного братика, ніби на якогось пана (С. Добровольський); Мінометники виступали на найкращих конях, викликаючи завидки цілого полку (О. Гончар).
Ілюстрації
