Відмінності між версіями «Любанка»
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
==Приклади з літератури== | ==Приклади з літератури== | ||
− | Заграй мені, любанка, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Леся Українка); | + | Заграй мені, любанка, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! ('''Леся Українка'''); |
− | Ти мене, любанка, проведеш до поля (М. Рильський). | + | Ти мене, любанка, проведеш до поля (''' М. Рильський'''). |
− | Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної любанки (М. Коцюбинський) | + | Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної любанки (''' М. Коцюбинський ''') |
==Словники== | ==Словники== |
Версія за 21:58, 3 грудня 2019
Люба́нка, -ки, ж. Возлюбленная. Желех. Ум. Люба́ночка. Гол. II. 465.
Значення
Людина до якої відчувають почуття глибокої сердечної прихильності,прив'язаності або сильного інтересу до когось чи чогось. Любанкою також називають внутрішній, духовний потяг до чого-небудь; глибоку повагу, шанобливе ставлення чи приязнь до людини.
Людина, що знаходиться в любовному зв'язку з ким-небудь.
Іменник «любанка», який утворено від іменника «кохання», відоме всім слов'янським мовам: біл. кахаць, рос. кохать («доглядати»), чеськ. kochati, пол. kochać, церковнослов. кохати. Походить від прасл. *koxati («доглядати, дбати»).
Приклади з літератури
Заграй мені, любанка, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Леся Українка);
Ти мене, любанка, проведеш до поля ( М. Рильський).
Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної любанки ( М. Коцюбинський )
Словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)