Відмінності між версіями «Деринник»
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
Таке її поширення забезпечується птахами, які поїдають ягоди. | Таке її поширення забезпечується птахами, які поїдають ягоди. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
За [[кельтська міфологія|кельтською міфологією]] ожина використовувалася для налаштування зв'язку з [[фея]]ми. Ожина й [[виноград]] уживалися в заклинаннях на багатство, тому є повір'я: якщо покласти на вівтар ці ягоди, багатство примножиться. Можливо, воно пов'язане з тим, як швидко розростаються пагони ожини. | За [[кельтська міфологія|кельтською міфологією]] ожина використовувалася для налаштування зв'язку з [[фея]]ми. Ожина й [[виноград]] уживалися в заклинаннях на багатство, тому є повір'я: якщо покласти на вівтар ці ягоди, багатство примножиться. Можливо, воно пов'язане з тим, як швидко розростаються пагони ожини. | ||
| Рядок 40: | Рядок 30: | ||
У багатьох країнах ожину вирощують у промислових масштабах. Лідером з вирощування цієї культури є [[Північна Америка]] — понад 65 тис. тонн, з яких у [[США]] — 35 тис. тонн. Тут діють селекційні програми, які удосконалюють вже існуючі та створюють нові сорти ожини. [[Європа]] вирощує 47 тис. тонн ожини, у тому числі [[Сербія]] — 27,5 тис. тонн, [[Угорщина]] — 13 тис. тонн. Значний обсяг цієї ягоди виробляють в [[Англія|Англії]], [[Румунія|Румунії]], [[Польща|Польщі]], [[Німеччина|Німеччині]] і [[Хорватія|Хорватії]]. В [[Україна|Україні]] ожина менш поширена у [[садівництво|садівництві]], проте за останні роки спостерігається позитивна тенденція зацікавленості цією культурою, як садівниками-аматорами, так і приватними підприємцями. | У багатьох країнах ожину вирощують у промислових масштабах. Лідером з вирощування цієї культури є [[Північна Америка]] — понад 65 тис. тонн, з яких у [[США]] — 35 тис. тонн. Тут діють селекційні програми, які удосконалюють вже існуючі та створюють нові сорти ожини. [[Європа]] вирощує 47 тис. тонн ожини, у тому числі [[Сербія]] — 27,5 тис. тонн, [[Угорщина]] — 13 тис. тонн. Значний обсяг цієї ягоди виробляють в [[Англія|Англії]], [[Румунія|Румунії]], [[Польща|Польщі]], [[Німеччина|Німеччині]] і [[Хорватія|Хорватії]]. В [[Україна|Україні]] ожина менш поширена у [[садівництво|садівництві]], проте за останні роки спостерігається позитивна тенденція зацікавленості цією культурою, як садівниками-аматорами, так і приватними підприємцями. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
Версія за 22:15, 30 листопада 2019
Деринник, -ка, м. {{Taxobox
Ожи́на (Eubatus; народні назви виприни, бамбара, бамбера, драпаки) — підрід рослин, поширений майже по всьому світу. Має вигляд чагарників до 3 м заввишки і дає м'які плоди, популярні для виготовлення варення та вина.
Ожина — близько споріднена з малиною, морошкою і малиною пурпуровоплідною (японською), відноситься до родини розоцвітих. Дикі ягоди кислуваті, тьмяно-чорні з сизим нальотом сидять по кілька плодиків на одному ложі. Культурна ожина неколюча, усипана дуже великими ягодами, за смаком варіює від водянистої кислуватої до солодкої.
Ожина — найврожайніша зі всіх напівчагарників, дуже витривала і цінна культура. Водночас систематично недоглянута ожина стає злісним бур'яном, особливо в районах з дерново-підзолистими та лісовими ґрунтами.
І. В. Мічурін з дикої ожини вивів культурну великоплідну. Шляхом відбору сіянців ожини він отримав відомий сорт малини «техас» з дуже великими плодами.
Зміст
Лікувальні властивості ожини
Ожина сиза має протизапальні, бактерицидні, заспокійливі, кровоочисні та загальнозміцнювальні властивості. Найчастіше ліки з цієї рослини вживають при порушеннях нервової системи (неврозах, істеріях), склерозі, недокрів'ї, застуді, а також для збільшення статевого потягу.
Ягоди, листки й корінь ожини мають жарознижувальну, потогінну, зміцнювальну й заспокійливу дію.
Листя має антисептичну, в'яжучу, кровоспинну, потогінну, ранозаживляючу дію; корінь — в'яжучу, кровоспинну; сік з кореня — сечогінну дію, а настій листів характеризується закріпляючим моторику кишечнику ефектом.
Декоративна роль
У наш час стала міським бур'яном великих європейських міст.
Злісний бур'ян — ожина, що проросла з ягід культурних рослин. Вона поєднує собі колючість, швидкість захоплення територій, тіньовитривалість дички і міцність, товщину пагонів, властиву культурним рослинам. У Німеччині, Франції, західній Польщі колишня масова мода на ожинові живоплоти призвела до того, що майже всі залізничні насипи, стіни набережних, промзони, пустирі вкриті кількаметровим шаром ожинових непролазних хащів.
Таке її поширення забезпечується птахами, які поїдають ягоди.
За кельтською міфологією ожина використовувалася для налаштування зв'язку з феями. Ожина й виноград уживалися в заклинаннях на багатство, тому є повір'я: якщо покласти на вівтар ці ягоди, багатство примножиться. Можливо, воно пов'язане з тим, як швидко розростаються пагони ожини. Споживання ожини вважалося магічною дією, яке покращує пам'ять і сприяє зосередженню.
Вирощування ожини у світі
У багатьох країнах ожину вирощують у промислових масштабах. Лідером з вирощування цієї культури є Північна Америка — понад 65 тис. тонн, з яких у США — 35 тис. тонн. Тут діють селекційні програми, які удосконалюють вже існуючі та створюють нові сорти ожини. Європа вирощує 47 тис. тонн ожини, у тому числі Сербія — 27,5 тис. тонн, Угорщина — 13 тис. тонн. Значний обсяг цієї ягоди виробляють в Англії, Румунії, Польщі, Німеччині і Хорватії. В Україні ожина менш поширена у садівництві, проте за останні роки спостерігається позитивна тенденція зацікавленості цією культурою, як садівниками-аматорами, так і приватними підприємцями.
Примітки
Джерела
- Ожина на садовій ділянці
- Журнал «СонцеСад» № 2 квітень-червень 2014
