Відмінності між версіями «Пху!»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Пху! '''''меж. ''Тьфу! Категорія:Пх) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | ''ПХУ'', виг. |
| − | [ | + | |
| + | 1. Звуконаслідування, що означає звук при плюванні. — Пху! — аж плюнув з серця запорожець (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 132); [Пронашка:] Пху!.. Гіркота ж яка (Іван Микитенко, I, 1957, 224). | ||
| + | |||
| + | 2. Уживається при вираженні зневаги, презирства, досади, обурення і т. ін. — Такого батька син — і пішов дубка красти! Пху!.. (Гнат Хоткевич, I, 1966, 83); — Терентій!!! — Пху, господи... Ну, що? Ну, Терентій! — Помовч... (Олександр Довженко, I, 1958, 410). | ||
| + | |||
| + | 3. розм. Уживається як присудок за знач. плювати. Я спересердя — пху їй у вічі! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 16). | ||
Поточна версія на 20:26, 13 листопада 2019
ПХУ, виг.
1. Звуконаслідування, що означає звук при плюванні. — Пху! — аж плюнув з серця запорожець (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 132); [Пронашка:] Пху!.. Гіркота ж яка (Іван Микитенко, I, 1957, 224).
2. Уживається при вираженні зневаги, презирства, досади, обурення і т. ін. — Такого батька син — і пішов дубка красти! Пху!.. (Гнат Хоткевич, I, 1966, 83); — Терентій!!! — Пху, господи... Ну, що? Ну, Терентій! — Помовч... (Олександр Довженко, I, 1958, 410).
3. розм. Уживається як присудок за знач. плювати. Я спересердя — пху їй у вічі! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 16).
